ПЛОМІНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

пло́мінь «полум’я»

запозичення з пoльської мови;
п. płomień «полум’я» відповідає укр. по́ломінь, по́лум’я (див.);
бр. [пло́мень] «полум’я»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пломени́стий
пломени́тися
пломені́ти
пломіне́ць
пломінки́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пло́мень «полум’я» білоруська
płomień «полум’я» польська
по́ломінь українська
по́лум'я українська


по́лум'я

псл. *polmen- «полум’я», пов’язане з polěti «палати, горіти» і (з іншим ступенем чергування голосних) paliti «тс.»;
р. [по́ломя] «полум’я», по́лымя, бр. [по́ломе], по́лымя «тс.», др. поломя «вогонь», п. płomień «тс., полум’я», ч. plamen, слц. plameň, вл. płomjo, нл. płomje, болг. пла́мен, м. плам, пламен, схв. пла̏ме̄н, слн. plámen, стсл. пламы «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

па́ломінь
пломени́стий
пломені́ти
пломінки́й
пло́мінь (з пол.)
по́лимня
по́лим'я
по́лім'я
по́ловень
по́ловинь
по́ловінь
поло́ме
поломіни́стий «тс.»
поломіні́ти «полум’яніти»
поло́мінний «палаючий, полум’яний»
по́ломінь (заст.)
по́ломко «полум’яно»
по́ломня
по́ло́м'я
по́лом'яни́й «полум’яний»
полумени́стий
полумені́ти
по́луміння «тс.; світло від вогнища, пожежі»
по́лумінь «тс.»
по́лум'я́ний
полум'яни́стий
полум'яні́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́ломе білоруська
по́лымя «тс.» білоруська
пла́мен болгарська
płomjo верхньолужицька
поломя «вогонь» давньоруська
плам македонська
пламен македонська
płomje нижньолужицька
płomień «тс., полум’я» польська
*polmen- «полум’я» праслов’янська
polěti «палати, горіти» праслов’янська
paliti «тс.» праслов’янська
по́ломя «полум’я» російська
по́лымя російська
пла̏ме̄н сербохорватська
plameň словацька
plámen словенська
пламы «тс.» старослов’янська
plamen чеська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.