ПЛЕСО — ЕТИМОЛОГІЯ

вважається також «праєвропейським» (Machek ESJČ 458–459; Holub–Lyer 377);

менш переконливе зближення з плеска́ти (Преобр. ІІ 73), р. полоса́ «смуга» (Горяев Доп. ІІ 29), з гр. дор. πᾱλός «глина, мул, бруд, болото», лат. pullus «темно-сірий, темний» (Loewenthal AfSlPh 37, 383) або з лит. pélkė «болото, драгва» (Holub–Kop. 278; Skok II 682; Matzenauer LF 13, 163–164);

загальноприйнятої етимології не має;

реконструюється (Фасмер ІІІ 280) псл. pleso ‹ *pletso «спокійне й широке місце в річці, озері; гірське озеро», пов’язане з plesna «стопа, підошва; слід»;

припускається також (Schuster-Šewc 1106) походження від іє. *plek῀-, похідного від *pel- «текти, лити, наповнювати»;

р. [плёсо] «плесо», плёс, бр. плёс «тс.», п. [ploso] «глибоке спокійне місце в річці; наповнене озеро», [plos] «тс.; оболонь, лука, вигін», ч. слц. pleso «гірське озеро», нл. ploso «глибина; вир; безодня»;

псл. [plesna] «тс.; слід»;

споріднене з прус. plasmeno «підошва ноги», лит. plãsnas, лтс. plęsa, plęksna, балт. *pletsnā «тс.», які зіставляються з дінд. práthaḥ «ширина», ав. fraah-, гр. πλάτος «тс.», лат. planta «ступня, підошва», що зводяться, як і псл. *pletjе «плече», до іє. *plāt-/plēt-/plеt- «поширений, плоский, рівний; широкий»;

р. плесна́ «плесно», плюсна́, бр. плюсна́, [пле́сна] «тс.», др. плесна «нижня частина ноги, стопа; слід», п. [plośna] «стопа людини, верх стопи людини», [plosnia] «тс.», ч. [plesnа] «плесно», слн. plésnо «тс.», стсл. плесна «стопа, підошва»;

очевидно, похідне утворення від пле́со «озеро по течії річки; сильно розширене місце річки; глибока, спокійна ділянка водойми»;

первісне значення слова було «залишок по плесі (після плеса)»;