ПЛЕКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
плека́ти «з любов’ю вирощувати, виховувати, викохувати; з любов’ю зберігати в пам’яті, пристрасно мріяти про здійснення чогось; [годувати груддю]»
очевидно, запозичено як карпатський чабанський термін з румунської і молдавської мов;
рум. [plecá] «годувати груддю», aplecá (молд. аплека́) «тс.», plecătoáre «вівця, яка дає молоко» пов’язані з aplecá (молд. аплека́) «нахиляти, нагинати», утвореним на базі лат. appliсo «прикладаю; приставляю, притискую, наближаю, з’єдную»;
р. [плека́ть] «годувати груддю, сосками», п. [plekać] «тс.; давати ссати, годувати», ч. [plekati] «тс. (про дитину); напувати, поїти молоком (теля, ягня)», [naplekati] «відлучити (дитину)», [poplekati, odplekati] «тс.», слц. plekat’ «годувати груддю; виховувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плека́льниця
«вихователька; доглядальниця, няня»
пле́канець
«годованець, пестунчик; об’єкт догляду, піклування»
пле́каний
«викоханий; зніжений доглядом, піклуванням»
пле́канка
«приймачка, оточена увагою й піклуванням»
плека́нниця
«тс.»
пле́канчик
«годованець, пестун»
плеката́рка
«годувальниця»
плека́тель
«той, хто турбується про кого-небудь або що-небудь; вихователь, наставник»
плека́чка
«тс., нянька»
плекото́ра
«вівця (коза), яка годує чужих ягнят (козенят)»
плекоту́ря
«мамка, годувальниця»
плекти́
плеку́н
«ягня, яке вигодувала коза»
плечи́
«тс.»
пляка́ти
«годувати груддю; поїти, годувати ягня, теля, що залишилися без матері»
плякато́ра
«дійна вівця»
плякунча́
«ягня, яке не живиться материнським молоком»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| appliсo «прикладаю; приставляю, притискую, наближаю, з’єдную» | латинська |
| аплека́ «тс.» | молдавська |
| plekać «тс.; давати ссати, годувати» | польська |
| плека́ть «годувати груддю, сосками» | російська |
| plecá «годувати груддю» | румунська |
| plecătoáre «вівця, яка дає молоко» | румунська |
| аплека́ «нахиляти, нагинати» | румунська |
| aplecá | румунська |
| plekat' «годувати груддю; виховувати» | словацька |
| plekati «тс. (про дитину); напувати, поїти молоком (теля, ягня)» | чеська |
| naplekati «відлучити (дитину)» | чеська |
| poplekati «тс.» | чеська |
| odplekati «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України