ПИСАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
писа́ти
псл. рьsati, пов’язане з рьstrъ «перістий»;
споріднене з лит. ріẽšti «малювати», прус. реіsāi «пишуть», дінд. piś-, piṁśáti «вирубує, прикрашає, формує», ав. paēs- «розмальовувати, прикрашати», дперс. nіpіštanay «писати», перс. nіvіštan, ос. finsun, fyssyn «тс.», тох. А pek- «малювати», В paik- «тс.», гот. faihs «перістий, строкатий», двн. fēh, дангл. fеh «тс.», лат. pingere «малювати», гр. ποικίλός «перістий»;
іє. *peik῀-, *pik῀- «прикрашати, робити строкатим»;
відбулося перенесення значення від «малювати, пестрити, фарбувати» (яке зберігається в переважній більшості слов’янських мов, напр. укр. пи́санка «крашанка» та ін.) до «писати»;
р. писа́ть, бр. піса́ць, др. писати, п. вл. pisać, ч. psáti, слц. písat’, нл. pisaś, болг. пи́свам «пишу», м. пише, схв. пи́сати, слн. рísáti, стсл. пьсати, писати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безписьме́нний
«неграмотний»
ви́пис
ви́писка
ві́дпис
відпи́ска
впис
впи́ска
до́пис
до́пи́ска
допи́сувач
«кореспондент»
за́пис
запи́ска
за́пи́сни́к
«книжечка для записів; [протокол Ж]»
записни́чий
«протоколіст»
запи́сувач
за́пись
«запис»
на́дпис
надпи́ска
надписни́й
на́дпись
на́пис
невипи́саний
«який важко або неможливо описати»
непи́саний
неписьме́нний
неписьме́нність
одпись
«письмова відповідь»
о́пи́с
опи́ска
о́писка
«барвник у гончарів»
опи́сувач
переза́пис
пе́ре́пис
пере́пи́ска
переписни́й
переписува́тель
«переписувач»
перепи́сувач
пе́репись
писа́к
«металевий різець для різьби по дереву; [писака; залізне клеймо бондаря]»
писа́ка
пи́са́ло
«перо; [олівець, все, чим пишуть Нед]»
писа́льний
пи́сальце
«інструмент для розмальовування писанок»
пи́саний
писани́на
писа́нка
«портрет, картина»
пи́санка
«крашанка»
писанка́р
«той, хто розмальовує писанки»
писа́ння
пи́сар
писаре́нко
«син писаря»
писари́на
«писар»
(знев.)
писари́стий
«різнокольоровий, перістий»
писа́рити
«бути писарем»
писари́ха
«дружина писаря»
писарі́вна
«дочка писаря»
писа́рка
«писарство, служба писаря»
пи́сарка
«дружина писаря; [жінка, яка розписує писанки О]»
писарня́
«писарі»
(зб.)
пи́са́рня
«канцелярія»
пи́са́рство
«посада писаря»
пи́са́рський
писарча́
«молодий початкуючий писар»
писа́рчити
писарчу́к
«син писаря, молодий писар»
пи́сарша
«дружина писаря»
писарюва́ти
«тс.»
писа́стий
«прикрашений вишивкою»
писа́тель
«письменник»
писа́тельство
«заняття літературною працею»
писа́чка
«паличка для розписування підошов Г; прилад, яким розписують писанки О; фумель, лощило (інструмент для лосніння шкіри у шевців) Нед»
писачо́к
«інструмент для орнаментування металу»
писе́мко
«лист»
(зменш.)
писе́мний
писе́мність
писе́мство
«література, письменство»
писемце́
«тс.»
писе́ць
«у Давній Русі переписувач і упорядник ру-кописних книг; [письменник Нед]»
писо́вня
«правопис»
пи́сувати
«часто писати»
пису́лька
«цидулка»
пису́ля
«писака Нед; цидулка Бі; ряба корова О»
писце́вий
(у виразі писцеві книги)
пи́сче
«плата за писання»
писчик
«грифель»
письма́к
«письменна людина; письменник»
письма́цтво
«письменництво»
(знев.)
письма́ченє
«початкова освіта, грамота»
письма́чити
«вчити грамоті»
письмена́
письме́нець
«письменник»
пи́сьме́нний
письме́нник
письме́нництво
письменни́чий
«письменницький»
письме́нність
письме́нство
«література; грамота; писемність»
письме́нський
«письмовий»
письмо́
«писемність; грамота; лист; рукопис»
письмо́вець
«письменник»
(заст.)
письмо́вий
письмо́вник
«збірник зразків для листування»
(заст.)
письмо́вність
«письменність»
пи́щик
«перо для писання»
пі́дпис
підпи́сар
«помічник писаря»
(заст.)
підписа́рчий
«тс.»
пі́дпи́ска
підпи́сни́й
підпи́сок
«писарчук; канцелярист»
підпи́счик
«тс.»
пісули́стий
«цяткований»
пісу́ля
«ряба корова»
пісьма́к
«письменна людина»
піся́г
«смуга на шкірі тварини від удару»
піся́га
«тс.»
по́пис
«список, перелік»
при́пис
приписа́нець
«той, що заново приписався до громади»
при́пи́ска
приписни́к
про́пис
пропи́ска
прописни́й
пропи́сочний
про́пись
«напис; пропис»
ро́зпис
розпи́ска
спис
«список; опис»
списа́тель
«переписувач»
(іст.)
списне́
«плата за рекомендований лист»
спи́сок
у́пи́с
«вписування; список; зміст Нед»
уписний
«той, що вписується»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paēs- «розмальовувати, прикрашати» | авестійська |
| піса́ць | білоруська |
| пи́свам «пишу» | болгарська |
| pisać | верхньолужицька |
| faihs «перістий, строкатий» | готська |
| ποικίλός «перістий» | грецька |
| fеh «тс.» | давньоанглійська |
| fēh | давньоверхньонімецька |
| piś- | давньоіндійська |
| piṁśáti «вирубує, прикрашає, формує» | давньоіндійська |
| nіpіštanay «писати» | давньоперська |
| писати | давньоруська |
| *peik῀- | індоєвропейська |
| *pik῀- «прикрашати, робити строкатим» | індоєвропейська |
| pingere «малювати» | латинська |
| ріẽšti «малювати» | литовська |
| пише | македонська |
| pisaś | нижньолужицька |
| finsun | осетинська |
| fyssyn «тс.» | осетинська |
| nіvіštan | перська |
| pisać | польська |
| рьsati | праслов’янська |
| рьstrъ «перістий» | праслов’янська |
| реіsāi «пишуть» | прусська |
| писа́ть | російська |
| пи́сати | сербохорватська |
| písat' | словацька |
| рísáti | словенська |
| пьсати | старослов’янська |
| писати | старослов’янська |
| pek- «малювати» | тохарська А |
| paik- «тс.» | тохарська В |
| psáti | чеська |
пи́ла́ «пилка; [лісопилка О]»
псл. pila, запозичене з германських мов;
герм. *fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») споріднене з лат. pingo, -ere «малювати; вишивати; прикрашати», гр. πικρός «гострий», дінд. piṁśáti «вирізує, вирубує», псл. рьsati, pisati, укр. писа́ти;
думка про спорідненість з лит. peĩlis «ніж», лтс. peĩlis, прус. peile «тс.» (Trautmann 210; Fraenkel 563; Mühl.–Endz. III 192) викликає сумнів;
неприйнятне припущення (Fick KZ 22, 379) про зв’язок із лит. piáuti «різати», piū́klas «пилка»;
р. пила́ «пилка», бр. піла́, др. пила, п. вл. нл. ріłа, ч. pila, слц. рíla «тс.», болг. пила́ «терпуг», м. пила «пилка», схв. пи́ла «пилка; терпуг», слн. рíla «терпуг», стсл. пила «пилка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пилка
надпи́л
напи́лок
напи́льник
обпило́вник
обпи́лювач
опи́лок
«обаполок»
перепи́лка
пилави́ни
«тріски при пилянні дров»
пили́ння
«тирса»
пи́лка
пилкува́тий
«пилоподібний, з дрібними зубцями по краях»
пилни́к
«терпуг»
пилови́ни
пилови́ння
«тс.»
пилча́стий
пи́льни́к
пи́льня́
«приміщення, де пиляють деревину»
пильча́стий
«тс.»
пиля́р
пиля́ти
підпи́лка
пі́дпи́лок
пропи́л
пропи́лка
ро́зпил
розпи́лювальний
розпи́лювач
спи́лок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| file | англійська |
| file | англійська |
| піла́ | білоруська |
| пила́ «терпуг» | болгарська |
| ріłа | верхньолужицька |
| *fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») | германські |
| πικρός «гострий» | грецька |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| piṁśáti «вирізує, вирубує» | давньоіндійська |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| пила | давньоруська |
| pingo | латинська |
| peĩlis | латиська |
| peĩlis «ніж» | литовська |
| piáuti «різати» | литовська |
| piū́klas «пилка» | литовська |
| пила «пилка» | македонська |
| ріłа | нижньолужицька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| ріłа | польська |
| pila | праслов’янська |
| рьsati | праслов’янська |
| pisati | праслов’янська |
| peile «тс.» | прусська |
| пила́ «пилка» | російська |
| пи́ла «пилка; терпуг» | сербохорватська |
| рíla «тс.» | словацька |
| рíla «терпуг» | словенська |
| пила «пилка» | старослов’янська |
| писа́ти | українська |
| pila | чеська |
| -ere «малювати; вишивати; прикрашати» | ? |
письменець «графіс написаний, Graphis scripta (L.) Arch.» (бот.)
назва зумовлена тим, що органи спороношення цього виду лишайнику, витягнуті у вигляді рисочок, надають слані вигляду східного письма, пор. р. письменный лишай, н. Schriftflechte, фр. graphide «тс.»;
очевидно, штучне утворення від писа́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Schriftflechte | німецька |
| писа́ти | українська |
| graphide «тс.» | французька |
пігме́нт
можливо, через французьке посередництво (фр. pigment) запозичено з латинської мови;
лат. pigmentum «фарба, барвник» пов’язане з pingo «малюю фарбами, розмальовую; описую, зображаю», спорідненим з псл. pьsati, pisati, укр. писа́ти;
р. болг. пигме́нт, бр. пігме́нт, п. ч. слц. вл. pigment, м. пигмент, схв. пѝгмент, слн. pigmènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пігмента́ція
пігме́нтний
пігменто́ваний
«забарвлений пігментом»
пігментува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пігме́нт | білоруська |
| пигме́нт | болгарська |
| pigment | верхньолужицька |
| pigmentum «фарба, барвник» | латинська |
| pingo «малюю фарбами, розмальовую; описую, зображаю» | латинська |
| пигмент | македонська |
| pigment | польська |
| pьsati | праслов’янська |
| pisati | праслов’янська |
| пигме́нт | російська |
| пѝгмент | сербохорватська |
| pigment | словацька |
| pigmènt | словенська |
| писа́ти | українська |
| pigment | французька |
| pigment | чеська |
право́пис
калька гр. ὀρϑογραφία «правопис», що складається з основ прикметника ὀρϑός «прямий; правильний» та дієслова γράφω «пишу»;
складне утворення з основ прикметника пра́ви́й «правильний» та дієслова писа́ти;
р. правописа́ние, заст. пра́вопись, бр. пра́вапіс, п. заст. вл. prawopis, ч. слц. pravopis, нл. pšawopis, болг. правопи́с, м. правопис, схв. пра̏вопӣс, слн. pravopís;
Фонетичні та словотвірні варіанти
право́пись
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́вапіс | білоруська |
| правопи́с | болгарська |
| prawopis | верхньолужицька |
| ὀρϑογραφία «правопис» | грецька |
| ὀρϑός «прямий; правильний» | грецька |
| γράφω «пишу» | грецька |
| правопис | македонська |
| pšawopis | нижньолужицька |
| правописа́ние | російська |
| пра̏вопӣс | сербохорватська |
| pravopis | словацька |
| pravopís | словенська |
| пра́ви́й «правильний» | українська |
| писа́ти | українська |
| pravopis | чеська |
часо́пис «періодичне видання політичного, наукового або літературно-мистецького характеру, журнал; газета»
складне утворення з основ слів час та писа́ти;
виникло, очевидно, як калька нім. Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати»), дослівного перекладу лат. chronographicon «літопис, хроніка», джерелом якого є гр. χρονογραφιϰόν «тс.», що складається з основ слів χρόνος «час» та γράφω «пишу»;
бр. часо́піс, п. czasopismo, ч. слц. вл. časopís, нл. casopismo, м. часопис, схв. ча̏сопūс, слн. časopís «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
часо́пись
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| часо́піс | білоруська |
| časopís | верхньолужицька |
| χρονογραφιϰόν «тс.» | грецька |
| chronographicon «літопис, хроніка» | латинська |
| часопис | македонська |
| casopismo | нижньолужицька |
| Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати») | німецька |
| czasopismo | польська |
| сопūс | сербохорватська |
| časopís | словацька |
| časopís «тс.» | словенська |
| časopís | чеська |
| час | ? |
| писа́ти | ? |
| χρόνος «час» | ? |
| γράφω «пишу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України