ПИРЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пиря́ти «носити, тягати»

очевидно, пов’язане з пе́рти, р. пере́ть «нести важку ношу»;
р. пыря́ть «кидати, совати», ч. vpiřiti «втиснути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напі́рити «багато набрати Ме; надягти багато одягу Пі»
пира́чить «насилу нести; таскати»
пі́рити «багато набирати (в кишеню, поділ, мішок)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пере́ть «нести важку ношу» російська
пыря́ть «кидати, совати» російська
пе́рти українська
vpiřiti «втиснути» чеська

пе́рти «іти; швидко просуватися»

псл. *perti «іти, просуватися, не рахуючись з перешкодами»;
споріднене з гр.πείρω (‹*περ ι̯ω) «прокладаю шлях, прориваюся вперед», περάω «переходжу, проходжу, проникаю», πόρος переправа, перехід», πορϑμός «протока, (вузький) прохід», дінд. píparti «перевозить, переводить, супроводжує», вірм. hordan «відходити», лат. porta «брама; прохід; ущелина», portus «гавань, приплав», ав. pǝrǝtu- «брід», двн. faran «їхати», гот. farjan «тс.»;
іє. *per- «переводити на той бік; проникати, проходити»;
р. пере́ть, бр. пе́рці, др. перети, п. przeć;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пиря́ти «швидко бігати, гасати; гнатися на коні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pǝrǝtu- «брід» авестійська
пе́рці білоруська
hordan «відходити» вірменська
farjan «тс.» готська
περάω «переходжу, проходжу, проникаю» грецька
πορϑμός «протока, (вузький) прохід» грецька
πείρω грецька
πόρος грецька
faran «їхати» давньоверхньонімецька
píparti «перевозить, переводить, супроводжує» давньоіндійська
перети давньоруська
*per- «переводити на той бік; проникати, проходити» індоєвропейська
porta «брама; прохід; ущелина» латинська
portus «гавань, приплав» латинська
przeć польська
*perti «іти, просуватися, не рахуючись з перешкодами» праслов’янська
пере́ть російська

шпирну́ти «штрикнути»

експресивне утворення, споріднене з пиря́ти, пе́рти;
пор. [пе́рити] «сильно бити», [пе́рнути] «сильно вдарити»;
р. [шпырну́ть] «злякати, прогнати», бр. [шпыря́ць, шпырну́ць] «кидати (кинути); ганяти; штовхати (штовхнути)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпира́ти «штрикати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпыря́ць білоруська
шпырну́ць «кидати (кинути); ганяти; штовхати (штовхнути)» білоруська
шпырну́ть «злякати, прогнати» російська
пиря́ти українська
пе́рти українська
пе́рити «сильно бити» українська
пе́рнути «сильно вдарити» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.