ПЕРСИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пе́рсик «Persica Mill.» (бот.)
запозичене із середньолатинської мови, очевидно, через середньонижньонімецьку;
слат. persica «персик» (› снн. pёrsik «тс.») постало з лат. persicum (у сполученні mālum р. «перське яблуко»), що є формою середнього роду прикметника persicus «перський», утвореного від Persa «перс» (з гр. Πέρσης «тс.»);
р. пе́рсик, бр. пе́рсік;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перскиня
«персик звичайний, Persica vulgaris Mill.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рсік | білоруська |
| Πέρσης | грецька |
| persicum (у сполученні mālum р. «перське яблуко») | латинська |
| persicus «перський» | латинська |
| Persa «перс» (з гр. Πέρσης «тс.») | латинська |
| пе́рсик | російська |
| persica «персик» (› снн. pёrsik «тс.») | середньолатинська |
| pёrsik | середньонижньонімецька |
| pёrsik | середньонижньонімецька |
| pёrsik | середньонижньонімецька |
че́рсик «невеличке степове деревце; мигдаль степовий (бобчук), Amygdalus nana L.; сорт ранніх персиків; персик» (бот.)
виникло внаслідок контамінації слів черса́к2 та пе́рсик;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черсаки
«тс.»
черсики
«мигдаль степовий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черса́ | ? |
| пе́рсик | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України