ПЕРЕД — ЕТИМОЛОГІЯ
пе́ред (прийменник)
псл. *perdъ, утворене з *per та компонента -dъ, того самого, що й у прийменниках nadъ «над», podъ «під»;
р. пе́ред, пред, бр. пе́рад, др. передъ, п. przed, przede, ч. вл. před, слц. pred, нл. pśed, болг. м. пред, схв. пред, пре̏да, слн. prеd, стсл. прѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перед-
пе́реді
пе́редо
пе́рід
пе́рідь
поперед
сперед
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рад | білоруська |
| пред | болгарська |
| před | верхньолужицька |
| передъ | давньоруська |
| пред | македонська |
| pśed | нижньолужицька |
| przed | польська |
| przede | польська |
| *perdъ | праслов’янська |
| *per | праслов’янська |
| nadъ «над» | праслов’янська |
| podъ «під» | праслов’янська |
| пе́ред | російська |
| пред | російська |
| пред | сербохорватська |
| да | сербохорватська |
| pred | словацька |
| prеd | словенська |
| прѣдъ | старослов’янська |
| před | чеська |
пере́д «передня частина»
псл. *perdъ «перед», утворене від прийменника *perdъ «перед»;
р. перёд, бр. пе́рад, п. przód, ч. předek, ст. přěd, слц. predok, вл. prědk, нл. prjedk, болг. пре́дница, пре́дник, м. предница, слн. [prȇdek];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́передити
навви́передки
нави́перед
«попереду»
нави́передки
на́впере́д
«заздалегідь; поперед»
напе́ре́д
напе́реді
напередки́
«надалі»
напере́дник
«старший робітник»
напередо́ве́ць
«той, хто йде попереду»
напері́д
«наперед, насамперед»
наповпере́д
«передусім»
наповпереди́ти
«випередити»
опе́ре́д
«перед»
переда́р
«старший пастух»
переди́
«передня частина взуття»
переди́стий
«з розвиненою передньою частиною тіла»
переди́ти
«випереджати»
пере́дище
«передгір’я»
передки́
«переди»
передко́м
пере́дни́к
«фартух; [шевський передній копил Нед; передпокій]»
пере́дниця
«старша робітниця; призвідниця»
пере́дній
передні́ш(е)
«раніше»
передні́ший
«давніший, колишній»
пере́дня
«передпокій»
передня́к
«той, хто йде попереду»
передова́
передо́вець
«передовик»
передови́к
передови́ця
«передова стаття»
передо́вка
«передній ланцюг на возі»
передовни́цтво
«начальствування, старшинування; начальство, старшина»
передо́к
пе́редо́м
«попереду; раніше»
передува́ти
переду́щий
«передній; попередній»
пере́дше
«раніше»
пере́дший
«колишній»
пере́жий
«керівник, заспівувач»
пері́дний
«передній»
пе́ріже
«тс.»
попере́д
«раніше»
по́передень
«дощечка, що з’єднує головки двох полозків у санках»
попереджа́льний
попере́дження
попере́джувальний
попере́дити
попе́реді
попере́дка
«манишка; гіпотеза»
попере́дливий
попере́дник
«той, хто передує кому; [фартух; передня частина запаски; єпитрахиль]»
попере́дниця
«фартух Чаб; передня частина запаски»
попере́дній
попере́док
«тс.»
по́передок
«дощечка, що з’єднує головки двох полозів у санках»
попередо́чку
попе́ре́ду
поперідь
«попереду»
спе́реда
«спереду»
спереди́ти
«випередити»
спе́реду
упере́д
упереди́ти
упере́дний
«попередній»
упері́д
«надалі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рад | білоруська |
| пре́дница | болгарська |
| пре́дник | болгарська |
| prědk | верхньолужицька |
| предница | македонська |
| prjedk | нижньолужицька |
| przód | польська |
| *perdъ «перед» | праслов’янська |
| *perdъ «перед» | праслов’янська |
| перёд | російська |
| predok | словацька |
| prȇdek | словенська |
| předek | чеська |
від (прийменник)
оді-;
усі форми з псл. otъ, форми з -д виникли за аналогією до над, під (под), пе́ред;
псл. otъ‹*ot зводиться до прислівника іє. *ati, *eti «через що; назовні; звідки»;
споріднене з лит. at-, префіксом, що означає рух від чого і до чого, також ata-, ati-, лтс. at-, прус. at-, et-, гот. id-, двн. it-, ita- «но-, до-», ірл. aith-, aid- «по-, від-», дінд. áti, ав. aiti- «через, пере-», лат. at «але», et «i», гр. ἔτι «ще, все ще», фріг. ἐτι;
р. от, ото, бр. ад, др. отъ, п. ч. od, ode, слц. od, odo, вл. wot, wote, нл. wot, болг. м. од, схв. од, ода, слн. od, стсл, отъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
від
(префікс)
віді-
відо
од
од-
одо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aiti- «через, пере-» | авестійська |
| ад | білоруська |
| од | болгарська |
| wot | верхньолужицька |
| wote | верхньолужицька |
| id- | готська |
| ἔτι «ще, все ще» | грецька |
| it- | давньоверхньонімецька |
| áti | давньоіндійська |
| отъ | давньоруська |
| *ati | індоєвропейська |
| aith- | ірландська |
| at «але» | латинська |
| at- | латиська |
| at- | литовська |
| од | македонська |
| wot | нижньолужицька |
| od | польська |
| ode | польська |
| otъ | праслов’янська |
| otъ‹*ot | праслов’янська |
| at- | прусська |
| от | російська |
| од | сербохорватська |
| od | словацька |
| odo | словацька |
| od | словенська |
| ото | українська |
| ода | українська |
| стсл | українська |
| отъ | українська |
| ἐτι | фрігійська |
| od | чеська |
| ode | чеська |
| над | ? |
| під (под) | ? |
| пе́ред | ? |
| *eti «через що; назовні; звідки» | ? |
| ata- | ? |
| ati- | ? |
| et- | ? |
| ita- «но-, до-» | ? |
| aid- «по-, від-» | ? |
| et «i» | ? |
зад
при цьому Мейє порівнює -dь з гр. -ϑα, -ϑεν, а Відеман – з гр. -δov (у ἔν-δον «всередину»), спорідненим з -δην, -δα, -δε;
пор. структуру і походження слів над, під, пе́ред;
більш імовірним здається пояснення псл. zadь як утворення з прийменника za i суфікса dь (Шанский ЭСРЯ II 6, 27; КЭСРЯ 113; Преобр. I 240; Brückner 643; Machek ESJČ 708; Meillet RÉS 9, 127; Wiedemann BB 30, 222 і далі);
псл. zadь, яке часто пов’язується з ав. zadah «зад», гр. χόδανος «тс.», χέζω «випорожняюся», вірм. jet «хвіст (собаки, лисиці, лева)», дінд. hádati «випорожняється», ірл. gead «зад» (з дангл.), алб. dhjes «випорожняюся», нн. gat «зад» (Младенов 173; Boisacq 1052–1053; Torp 123; Osten-Sacken AfSlPh 32; Hübschmann Arm. 470; Pedersen Kelt. Gr. I 160; Uhlenbeck 357; Holthausen ZfSlPh 24, 267);
р. бр. зад, др. задъ «спина, зад», п. слц. вл. zad «зад», ч. záda «спина», zád «корма», болг. зад «за, позаду, ззаду», м. зад «тс.; слідом за; після», схв. зȁдњӣ «задній; останній», слн. zádnji «тс.», zád «позаду, ззаду», стсл. задъ «спина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взад
«назад»
відза́ддя
«полова»
зад
«слідом за, позаду»
зади́ня
«пряма кишка і задній прохід»
за́ді(сь)
«позаду, ззаду»
за́дки
задкува́ти
за́дник
за́дники
«невеликі прибудови до задньої стіни клуні»
за́дниця
«кусок сукна, що надівається ззаду»
задни́чий
«задній»
за́дній
задня́к
«корма (задня частина судна)»
задо́к
зза́ду
наза́д
наза́ді
«ззаду»
наза́дний
«реакційний»
наза́дник
«тс.»
назадни́цтво
«регрес»
назадо́вець
«реакціонер»
оза́док
поза́д
поза́ддя
«тс.»
поза́дки
«залишки від рідкої їжі на дні»
поза́дний
«задній»
поза́дниця
«задня половина запаски»
поза́дній
«задній»
поза́ду
поза́дь
«залишки зерна, змішані зі сміттям»
уза́д
«назад»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zadah «зад» | авестійська |
| dhjes «випорожняюся» | албанська |
| зад | білоруська |
| зад «за, позаду, ззаду» | болгарська |
| zad «зад» | верхньолужицька |
| jet «хвіст (собаки, лисиці, лева)» | вірменська |
| -ϑα | грецька |
| -ϑεν | грецька |
| -δov (у ἔν-δον «всередину») | грецька |
| -δην | грецька |
| -δα | грецька |
| -δε | грецька |
| χόδανος «тс.» | грецька |
| χέζω «випорожняюся» | грецька |
| hádati «випорожняється» | давньоіндійська |
| задъ «спина, зад» | давньоруська |
| gead «зад» (з дангл.) | ірландська |
| зад «тс.; слідом за; після» | македонська |
| gat «зад» | нижньонімецька |
| zad «зад» | польська |
| zadь | праслов’янська |
| za | праслов’янська |
| -dь | праслов’янська |
| zadь | праслов’янська |
| зад | російська |
| зȁдњӣ «задній; останній» | сербохорватська |
| zad «зад» | словацька |
| zádnji «тс.»«позаду, ззаду» | словенська |
| zád «тс.»«позаду, ззаду» | словенська |
| задъ «спина» | старослов’янська |
| záda «спина»«корма» | чеська |
| zád «спина»«корма» | чеська |
| структуру | ? |
| під | ? |
| пе́ред | ? |
пред «перед» (прийменник)
запозичено з церковнослов’янської мови, частково через російське посередництво (р. пред, предста́вить, предста́ть, представи́тель, предъяви́ть);
цсл. стсл. прѣдъ, прѣдъ- відповідає укр. пе́ред;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пред-
(префікс і компонент складних слів типу предві́чний, предста́вити, предста́ти, представни́к, пред’яви́ти)
преді
«тс.»
предо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пред | російська |
| предста́вить | російська |
| предста́ть | російська |
| представи́тель | російська |
| предъяви́ть | російська |
| пред | російська |
| предста́вить | російська |
| предста́ть | російська |
| представи́тель | російська |
| предъяви́ть | російська |
| прѣдъ | старослов’янська |
| прѣдъ- | старослов’янська |
| пе́ред | українська |
| прѣдъ | церковнослов’янська |
| прѣдъ- | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України