ПЕРДІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
перді́ти
споріднене з лит. pérsti «пердіти», лтс. pirst «тс.», дінд. párdatē (3 ос. одн.), ав. pǝrǝdǝn (3 ос. мн.), гр. πέρδομαι (1 ос. одн.), дангл. feortan, двн. ferzan;
зводиться до іє. *perd- «голосно випускати гази»;
р. перде́ть, бр. пярдзе́ць, п. pierdzieć, ч. prděti, слц. prdiet’, вл. pjerdźeć, нл. pjerźeś, полаб. pardĕ, болг. пърдя́, м. прди, схв. пр́дjети, слн. prdéti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пердок
(лайл.)
перд
«випускання шлункового газу»
перді́ж
перду́н
пердь
(виг.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pǝrǝdǝn (3 ос. мн.) | авестійська |
| пярдзе́ць | білоруська |
| пърдя́ | болгарська |
| pjerdźeć | верхньолужицька |
| πέρδομαι (1 ос. одн.) | грецька |
| feortan | давньоанглійська |
| ferzan | давньоверхньонімецька |
| párdatē (3 ос. одн.) | давньоіндійська |
| *perd- «голосно випускати гази» | індоєвропейська |
| pirst «тс.» | латиська |
| pérsti «пердіти» | литовська |
| прди | македонська |
| pjerźeś | нижньолужицька |
| pardĕ | полабська |
| pierdzieć | польська |
| перде́ть | російська |
| пр́дjети | сербохорватська |
| prdiet' | словацька |
| prdéti | словенська |
| prděti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України