ПАРТАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

парта́ч «людина, яка робить що-небудь невміло або недбало»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. partacz «халтурник, партач, поганий ремісник» (у середньовіччя – «ремісник, що не належав до цеху») походить від partać «халтурити, партачити; ткати, перетинати нитками», пов’язаного з part «цупке полотно домашнього виробництва», якому відповідає укр. [порт] «конопляна або лляна нитка в сукні; полотняна хустка»;
р. парта́ч, порта́ч, бр. парта́ч;
Фонетичні та словотвірні варіанти

парта́цтво
парта́цький
парта́чити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
парта́ч білоруська
partacz «халтурник, партач, поганий ремісник» (у середньовіччя -- «ремісник, що не належав до цеху») польська
partać «халтурити, партачити; ткати, перетинати нитками» польська
part «цупке полотно домашнього виробництва» польська
парта́ч російська
порта́ч російська
порт «конопляна або лляна нитка в сукні; полотняна хустка» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.