ПАРОВИЧНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

па́ра «газоподібний стан води»

псл. para, parъ, пов’язане чергуванням голосних з *prěti «пріти»;
споріднене з лит. per̃ti «парити», pirtìs «лазня», лтс. pērties «паритися»;
іє. *pōr-/per- «вивітрюватися, випаровуватися, паритися»;
р. пар, бр. болг. м. па́ра, др. пара, паря, п. para, [par], ч. pára, слц. вл. нл. para, схв. па̏ра, слн. pára, стсл. пара;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́пар
ви́парка «випарювання»
ви́парки «те, що лишилося після випарювання»
випарни́й
випарни́к «прилад для випаровування рідини»
ві́дпар «негуста пара; випари»
запа́ра «рідке тісто, виготовлене запарюванням борошна»
запа́рка «запарювання; запара; велике напруження, поспішність у роботі внаслідок невстигання; казан або якийсь пристрій для запарювання»
ізпа́р «випаровування»
ізпа́рище «тс.»
на́пар «відвар; настій на гарячій воді»
напа́ренє «тс.»
не да́ти по́пару «не дозволити відпочинку»
невипарли́вий
о́пар «легенький туман; випари; місце на болоті, що ніколи не замерзає; ополонка, переважно утворена течією»
опа́ра «запара; [окріп Пі]»
опа́ритися «обшпаритися»
о́парі «червоний сип»
опа́рник «посуд для запари»
опа́рювати «обшпарювати»
пар «тс.»
парени́на «обварена окропом подрібнена трава на корм свиням»
парену́ха «тс.»
пари́ло «теплиця»
пари́льний
пари́льник
пари́льня
па́рити «піддавати дії пари»
парити парка́ «діяти з надзвичайною поспішністю, гарячковістю»
парі́вка «лазня»
па́рінка «обварена окропом січка»
парки́й
парни́й
парни́к «засклене приміщення для вирощування розсади, овочів; [ящик, що запобігає обмерзанню колеса водяного млина; вид спиртного напою, що виготовляється шляхом випаровування певного розчину]»
парника́р
парника́рство
парнота́ «духота, спека»
па́рня́ «відділення у лазні, де паряться; приміщення, де парять і гнуть дерево для обіддя; спека з надмірною вологістю»
парове́ць «пароплав»
парови́й
парови́к
парови́чний «уживаний для спалювання в паровозних топках» (про вугілля)
парови́чник «кочегар»
парови́чня «парильня»
паро́вня «вологе тепло із сирих дров для виготовлення ободів»
парота́ «духота»
паро́ха «ряжанка»
парува́ти
пару́ха «тс. тж; сметана з пареним молоком; горілка»
парухо́ва воню́чість «сивушне масло, що погано пахне»
підпа́р «вовна з оброблених на шкіру овечих шкур»
пі́дпар «виплетене із соломи прикриття для тютюнової розсади»
при́па́рка
припа́рник «гарячий камінь»
при́парок «сонячна спека влітку в проміжках між дощами»
пропа́рений
пропа́рка
пропа́рювальний
пропа́рювання
ро́зпар «розпарювання»
розпа́ри «відлига»
спар «спека; рана у коня, натерта сідлом»
спа́рний «душний»
спа́рно «жарко, душно»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́ра білоруська
па́ра болгарська
para верхньолужицька
пара давньоруська
паря давньоруська
*pōr-/per- «вивітрюватися, випаровуватися, паритися» індоєвропейська
pērties «паритися» латиська
per̃ti «парити» литовська
pirtìs «лазня» литовська
па́ра македонська
para нижньолужицька
para польська
par польська
para праслов’янська
parъ праслов’янська
*prěti «пріти» праслов’янська
пар російська
па̏ра сербохорватська
para словацька
pára словенська
пара старослов’янська
pára чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.