ПАРКАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
парка́н «стіна, огорожа, звичайно дерев’яна»
через польське та чеське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. parkân через фр. ст. parc «огорожа», лат. parcus «тс.» зводять до іберійського джерела;
р. [парка́н], бр. парка́н, п. слц. parkan, ч. parkán, нл. parchan;
Фонетичні та словотвірні варіанти
барка́н
«тс.»
впарка́нити
«огородити парканом»
запарка́нити
опарка́нити
«тс.»
парка́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парка́н | білоруська |
| parcus «тс.» | латинська |
| parchan | нижньолужицька |
| parkan | польська |
| парка́н | російська |
| parkân | середньоверхньнімецька |
| parkan | словацька |
| parc «огорожа» | французька |
| parkán | чеська |
паркані «слива садова, Prunus domestica L.; Prunus insititia variet.» (бот.)
очевидно, результат контамінації форм [паткані] і [пуркавки] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паткані «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України