ПАРАДИГМА — ЕТИМОЛОГІЯ

паради́гма «взірець; системний ряд або таблиця форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова»

запозичення з пізньолатинської мови;
пізньолат. paradīgma «парадигма» походить від гр. παράδειγμα «зразок, модель», пов’язаного з παραδείκνυμι «показую, експоную», утвореним з префікса παρα-«поруч, біля» і δείκνυμι (δεικνύω)«показую, виявляю, демонструю», спорідненого з дінд. diśáti «вказує, зазначає, позначає», diṣṭiḥ «назва, позначення», лат. dicere «говорити», хет. tekkuššаmi «показую»;
р. болг. м. паради́гма, бр. парады́гма, п. paradygmat, ч. слц. вл. paradigma, схв. парàдѝгма, слн. paradígma;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пара́дигма «зводъ» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
парады́гма білоруська
паради́гма болгарська
paradigma верхньолужицька
παράδειγμα «зразок, модель» грецька
παραδείκνυμι «показую, експоную» грецька
diśáti «вказує, зазначає, позначає» давньоіндійська
diṣṭiḥ «назва, позначення» давньоіндійська
dicere «говорити» латинська
паради́гма македонська
paradīgma «парадигма» пізньолатинська
paradygmat польська
паради́гма російська
парàдѝгма сербохорватська
paradigma словацька
paradígma словенська
tekkuššаmi «показую» хетська
paradigma чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України