ОТРУЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

труї́ти

псл. truti, trovǫ «споживати, витрачати, перетравлювати; труїти» пов’язане чергуванням голосних з ітеративом traviti «травити»;
р. трави́ть «перетравлювати (їжу); споживати; знищувати отрутою», бр. траві́ць «перетравлювати», атру́та «отрута», др. трути, трову «тратити», тры́ти, трыю «тс.», п. truć, truję «труїти; знищувати; споживати», ч. [trut’, truju] «труїти», слц. trovit’ «тратити; споживати», нл. tšuś, tšuju «бути позбавленим, втрачати», болг. тро́вя «отруюю», отро́ва «отрута», м. труjе «отруює», схв. тро̀вати, тру̏jем «труїти», о̀тров «отрута», слн. trováti, trújem «труїти», стсл. травити, травлѭ «поїдати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втрої́ти «отруїти»
затрої́ти «тс.»
затруї́ти «отруїти; [наситити отрутою; заразити]»
натруї́ти
отрі́й «отрута»
отрі́йниця «отруйниця»
отро́ва «отрута»
отро́вний «отруйний»
отру́йливий
отру́йний
отру́йник
отру́йність
отруї́ти
отру́та
отру́тний
отру́тник
отру́тність
отру́ювання
отру́ювач
отру́я «отрута»
протру́єний
протру́єння
протру́йник
протруї́ти
протру́ювальний
протру́ювання
протру́ювач
строї́ти «струїти»
строї́ти «отруїти»
стру́єний
струї́ти
трі́йка «отрута Г; труїння ВеЗн»
трі́йло «тс.»
трої́ти «труїти»
троти́на «отрута»
троя́к
троя́н «тс.»
троянкі́ «вид отруйних грибів»
тру́єний
тру́йка «тс.»
труйни́й
труїзна́ «отрута»
труї́ння
тру́нок «отрута»
тру́та́
тру́ти «тс.»
трути́зна
трути́на́
труті́вка
тру́тка «тс.»
трутни́й «отруйний, отруєний»
тру́тник «отруювач»
утрійний «отруйний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
траві́ць «перетравлювати» білоруська
атру́та «отрута» білоруська
тро́вя «отруюю» болгарська
отро́ва «отрута» болгарська
трути давньоруська
трову «тратити» давньоруська
тры́ти давньоруська
трыю «тс.» давньоруська
труjе «отруює» македонська
tšuś «бути позбавленим, втрачати» нижньолужицька
tšuju «бути позбавленим, втрачати» нижньолужицька
truć «труїти; знищувати; споживати» польська
truję «труїти; знищувати; споживати» польська
truti праслов’янська
trovǫ «споживати, витрачати, перетравлювати; труїти» праслов’янська
traviti «травити» праслов’янська
трави́ть «перетравлювати (їжу); споживати; знищувати отрутою» російська
тро̀вати сербохорватська
тру̏jем «труїти» сербохорватська
о̀тров «отрута» сербохорватська
trovit' «тратити; споживати» словацька
trováti «труїти» словенська
trújem «труїти» словенська
травити старослов’янська
травлѭ «поїдати» старослов’янська
trut' «труїти» чеська
truju «труїти» чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.