ОСОКОРОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
осокі́р «чорна тополя, Populus nigra L.» (бот.)
складне утворення з компонентів *осо-, можливо, пов’язаного з оси́ка, і кор(а) в значенні «дерево з такою корою, як в осики»;
форми з початковим я виникли, очевидно, за народною етимологією від яс(о)- ‹ псл. jasьnъ «ясний» і кор(а) (сприймалося як «яснокорий», «дерево з ясною корою»);
р. о́соко́рь, бр. ясака́р, п. sokora, [jasiokor];
Фонетичні та словотвірні варіанти
осикора
оскор
осокі́рник
«осокорові насадження»
осоко́р
«тс.»
осокора
осокори́на
сакари
со́кір
со́кор
соко́ра
соко́ри́на
я́сакар
я́сєкар
я́сєкор
ясике́р
ясокі́р
я́сокор
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ясака́р | білоруська |
sokora | польська |
jasьnъ «ясний» | праслов’янська |
о́соко́рь | російська |
jasiokor | українська |
*осо- | ? |
оси́ка | ? |
кор(а) «дерево з такою корою, як в осики» | ? |
яс(о)- | ? |
кор(а) (сприймалося як «яснокорий», «дерево з ясною корою») | ? |
скору́х «горобина звичайна, Sorbus aucuparia L.» (бот.)
псл. oskoruša, oskorša, утворене з основ os- (тієї самої, що і в оси́ка, осокі́р) і kor- «кора»;
безпосередньо пов’язане з осокі́р;
спільна мотивація обох назв полягає, очевидно, в плямистості кори обох дерев;
пов’язання п. skorusza зі skory «скорий» (Brückner 495) позбавлене підстав;
п. [skoruch, skorusza, skoruszyna, skoruszniak], ч. oskeruše, [oškeruše, oskoruše, oškoruše], слц. oskorušа, [skorúch, skorušа, oskerušа, oškerušа, oškorušа], болг. ско́руша, [о́скруша], м. скоруша, [скорша], оскруша, оскоруша, схв. ска̏руша, а̏скоруша, о̏скоруша, слн. skórš, [skóriš], oskóruš;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скорусь
скору́ха
скорушина
скрух
(білий)
скуру́х
«акація, Acacia L.»
шкору́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ско́руша | болгарська |
о́скруша | болгарська |
скоруша | македонська |
скорша | македонська |
оскруша | македонська |
оскоруша | македонська |
skorusza «скорий» | польська |
skory | польська |
skoruch | польська |
skorusza | польська |
skoruszyna | польська |
skoruszniak | польська |
oskoruša | праслов’янська |
oskorša | праслов’янська |
kor- «кора» (тієї самої, що і в оси́ка, осокі́р) | праслов’янська |
os- | праслов’янська |
скȍруша | сербохорватська |
òскоруша | сербохорватська |
ȍскоруша | сербохорватська |
oskorušа | словацька |
skorúch | словацька |
skorušа | словацька |
oskerušа | словацька |
oškerušа | словацька |
oškorušа | словацька |
skórš | словенська |
skóriš | словенська |
oskóruš | словенська |
оси́ка | українська |
осокі́р | українська |
осокі́р | українська |
oskeruše | чеська |
oškeruše | чеська |
oskoruše | чеська |
oškoruše | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України