ОСКАРД — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́ска́рд «кирка, якою насікають камінь у млині»
псл. *oskъr̥dъ, утворене з префікса о- (‹ob-) та кореня *skъr̥d-, пов’язаного чергуванням голосних із *skord-iti «скородити»;
споріднене з лит. sker̃sti «колоти, різати», skérdėti «тріскатися», skardýti «різати, бити, рити», лтс. šķḕrst «розрізати», двн. scartî «розріз, надріз»;
звукові форми з -ар- зумовлені впливом польської мови;
р. [оско́рд, оско́рда], п. oskard, ч. oškrt, ст. oškrd, вл. woškrot, слн. oskŕd, стсл. оскръдъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оска́рда
о́скорд
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
woškrot | верхньолужицька |
scartî «розріз, надріз» | давньоверхньонімецька |
šķḕrst «розрізати» | латиська |
sker̃sti «колоти, різати» | литовська |
oskard | польська |
*osk | праслов’янська |
оско́рд | російська |
oskŕd | словенська |
оскръдъ «тс.» | старослов’янська |
оско́рда | українська |
oškrt | чеська |
о- (‹ob-) | ? |
*skord-iti «скородити» | ? |
skérdėti «тріскатися» | ? |
skardýti «різати, бити, рити» | ? |
oškrd | ? |
о́скарб «гостроконечний молот, молот-пробійник (для колеса у млині)»
результат контамінації слів о́ска́рд і карб(ува́ти) (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́ска́рд | ? |
карб(ува́ти) | ? |
шуства́л «шкіряний фартух»
запозичення з німецької мови (польське посередництво необов’язкове);
н. Schurzfell «шкіряний фартух» є складним словом, утвореним із компонентів Schurz «фартух», спорідненого із свн. schurz «вкорочений одяг, фартух», двн. scurz «короткий» (первісно «врізаний»), дангл. scort, англ. short «тс.», укр. [о́ска́рд] «кайло, молот із гостряком», і Fell (‹ двн. vëll) «шкіра; шкура; шерсть», спорідненого з дангл. fëll, англ. fell, дісл. fjall, гот. fill, лат. pellis «шкіра», гр. πέλλα «тс.», πέλμα «підошва ноги», укр. пе́ле́на́;
п. [szustfal, szorsfal, szurcfał, szorstfal] «фартух; запаска», [susfał, suswał, szuszwał, szusfał, susfoł], suszwał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуствалъ
«шкіряний фартух»
(XVIII ст.)
шуства́ль
«фартух шевця»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
short «тс.» | англійська |
fell | англійська |
fill | готська |
πέλλα «тс.» | грецька |
πέλμα «підошва ноги» | грецька |
scort | давньоанглійська |
fëll | давньоанглійська |
scurz «короткий» (первісно «врізаний») | давньоверхньонімецька |
vëll «шкіра; шкура; шерсть» | давньоверхньонімецька |
fjall | давньоісландська |
pellis «шкіра» | латинська |
Schurzfell «шкіряний фартух» | німецька |
Schurz «фартух» | німецька |
Fell | німецька |
szustfal «фартух; запаска» | польська |
szorsfal «фартух; запаска» | польська |
szurcfał «фартух; запаска» | польська |
szorstfal «фартух; запаска» | польська |
susfał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» | польська |
suswał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» | польська |
szuszwał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» | польська |
szusfał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» | польська |
susfoł «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» | польська |
suszwał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» | польська |
schurz «вкорочений одяг, фартух» | середньоверхньнімецька |
о́ска́рд «кайло, молот із гостряком» | українська |
пе́ле́на́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України