ОСКАРД — ЕТИМОЛОГІЯ

о́ска́рд «кирка, якою насікають камінь у млині»

псл. *oskъr̥dъ, утворене з префікса о- (‹ob-) та кореня *skъr̥d-, пов’язаного чергуванням голосних із *skord-iti «скородити»;
споріднене з лит. sker̃sti «колоти, різати», skérdėti «тріскатися», skardýti «різати, бити, рити», лтс. šķḕrst «розрізати», двн. scartî «розріз, надріз»;
звукові форми з -ар- зумовлені впливом польської мови;
р. [оско́рд, оско́рда], п. oskard, ч. oškrt, ст. oškrd, вл. woškrot, слн. oskŕd, стсл. оскръдъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оска́рда
о́скорд «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
woškrot верхньолужицька
scartî «розріз, надріз» давньоверхньонімецька
šķḕrst «розрізати» латиська
sker̃sti «колоти, різати» литовська
oskard польська
*osk праслов’янська
оско́рд російська
oskŕd словенська
оскръдъ «тс.» старослов’янська
оско́рда українська
oškrt чеська
о- (‹ob-) ?
*skord-iti «скородити» ?
skérdėti «тріскатися» ?
skardýti «різати, бити, рити» ?
oškrd ?

о́скарб «гостроконечний молот, молот-пробійник (для колеса у млині)»

результат контамінації слів о́ска́рд і карб(ува́ти) (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о́ска́рд ?
карб(ува́ти) ?

шуства́л «шкіряний фартух»

запозичення з німецької мови (польське посередництво необов’язкове);
н. Schurzfell «шкіряний фартух» є складним словом, утвореним із компонентів Schurz «фартух», спорідненого із свн. schurz «вкорочений одяг, фартух», двн. scurz «короткий» (первісно «врізаний»), дангл. scort, англ. short «тс.», укр. [о́ска́рд] «кайло, молот із гостряком», і Fell (‹ двн. vëll) «шкіра; шкура; шерсть», спорідненого з дангл. fëll, англ. fell, дісл. fjall, гот. fill, лат. pellis «шкіра», гр. πέλλα «тс.», πέλμα «підошва ноги», укр. пе́ле́на́;
п. [szustfal, szorsfal, szurcfał, szorstfal] «фартух; запаска», [susfał, suswał, szuszwał, szusfał, susfoł], suszwał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шуствалъ «шкіряний фартух» (XVIII ст.)
шуства́ль «фартух шевця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
short «тс.» англійська
fell англійська
fill готська
πέλλα «тс.» грецька
πέλμα «підошва ноги» грецька
scort давньоанглійська
fëll давньоанглійська
scurz «короткий» (первісно «врізаний») давньоверхньонімецька
vëll «шкіра; шкура; шерсть» давньоверхньонімецька
fjall давньоісландська
pellis «шкіра» латинська
Schurzfell «шкіряний фартух» німецька
Schurz «фартух» німецька
Fell німецька
szustfal «фартух; запаска» польська
szorsfal «фартух; запаска» польська
szurcfał «фартух; запаска» польська
szorstfal «фартух; запаска» польська
susfał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» польська
suswał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» польська
szuszwał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» польська
szusfał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» польська
susfoł «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» польська
suszwał «шкіряний фартух (у металургів, ковалів тощо)» польська
schurz «вкорочений одяг, фартух» середньоверхньнімецька
о́ска́рд «кайло, молот із гостряком» українська
пе́ле́на́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України