ОСВІЧЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

світ

псл. světъ ‹ *svoit-;
лит. švytėˊti «світитися, блищати, сяяти», švaitóti «світити», šviẽsti «тс.», дінд. śvētàḥ «світлий, білий», śvitràḥ «білий», дперс. spisra-, ав. spaēta- «тс.», гот. ƕeits «білий», двн. hwīӡ, нвн. weiss «тс.», лат. vitrum «скло»;
іє. *k῀ō˘eit-, *k῀ō˘oit-;
р. бр. м. свет, др. свѣтъ, п. świat, ч. svět, слц. svet, вл. нл. swět, полаб. svet, болг. свят, схв. све̑т, сви̏jет, слн. svêtel «світлий», стсл. свѣтѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́світ «отвір; дірка»
ви́світлити
ві́дсвіт
до́світ «передрання»
до́світа «удосвіта» (Ме)
до́світки
досвітко́вий
досвіткува́ти «бути на досвітках»
до́сві́тній
до́світок
досвітча́ний
досвітча́нин «парубок, який ходить на досвітки»
досвітча́нка
за́світ «світанок»
за́світло
насві́ти «справді»
насві́чник «світильник»
недо́світ «передранковий мороз»
неосві́тний «неосвічений»
не́сві́тний «неприродний, незвичайний, надмірний»
несві́тній
несвітови́й
несві́тський «тс.»
несві́тщина «духовенство»
несвічний «невіглас»
несосвіте́нний «тс.; вражаюче безглуздий»
несусві́тний «тс.»
о́дсвіт
опосвіти́ти «опублікувати»
освіну́ти «розвиднітися»
осві́та
осві́тлення
осві́тлювальний
осві́тлювач
осві́тній
освітя́нин
освітя́нка
осві́чений
осві́чувати
передсві́т
передсвіта́ння
передсвіта́нок
передсві́тній
підсві́чник
по́сві́т «освітлення»
посві́та «тс.»
посві́тач «підсвічник»
посві́тич «світильник»
пресві́тлий
при́світка «присвічування»
про́світ
просві́та
просвіти́тель
про́світка «прозора муха, Phania»
просві́тлий
просві́тник
просві́тній
про́сві́ток
просві́тча́стий «прозорий»
просвітя́нин
просвітя́нство
просвічний «тс.»
розсвіну́ти
ро́зсвіт
розсвіта́нок
ро́зсвітка «висвітлення»
ро́зсві́ток «світанок»
свита́ти «світати»
світа́ння
світа́нок
світа́нь «світанок»
світа́ти
сві́та́ч «світило; [підсвічник]»
світе́лка «світлиця»
світені́ти «слабо світитися»
світе́ць «підставка для світильної скіпки; [лампадка Бі]»
світи́вка «світова зоря»
світи́лка «дівчина, що виконує обряд тримання меча і свічки на весіллі»
світи́ло
світи́льний
світи́льник
світи́ти
сві́ти́ч «світоч, світильник СУМ, Нед; [світець, панікадило]»
сві́ти́ще «світоч; [світило Нед]»
світі́вка «світилка»
світілка «тс.»
світі́ти «світитися, блищати»
сві́тка «карта, що показує козирну масть (світить)»
сві́тком «досвіта»
світла́ч «тс.»
сві́тлий
світли́на «фотографія, полиск світла»
світли́нник «фотоапарат»
світли́ця
сві́тлич «світич»
сві́тлість
світлі́ти
світлі́шати
сві́тло
світлови́й
світло́вина «речовина для освітлення»
світлува́тий
світлу́шка «жук-світляк»
світлу́щий «дуже світлий»
світля́к (ент.)
світляни́й
світля́нка «геофіл (світний), Geophilus electricus» (ент.)
світлячий «блискучий»
світля́чка «блискучі, кольорові буси»
світни́й
світни́к «світильник»
світниця «лампа»
світну́ти «блиснути»
світня́ «бленда» (жін.)
світова́ «тоня, яку тягнуть на світанку»
світови́й «освічений»
світови́к «світський чоловік»
сві́том
світону́ти «тс.»
світо́та «далека сторона»
сві́точ «смолоскип, світильник»
сві́тський
світува́ти «ходити по світу»
світу́н «світляк» (ент.)
сві́цька «повія»
свіцькува́ти «прилюдно лаяти»
свіча́
свіча́р «виготовлювач свічок»
свіча́рник
свіча́рня
сві́читися «просвіщатися»
сві́чка
свічка́р «тс.»
свічка́рня
свічкови́й
свічни́й
сві́чни́к «підставка для свічок; [світильник; паламар; жук-світляк]»
сві́ччина «цивільне (світське) звання»
удо́світа
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spaēta- «тс.» авестійська
свет білоруська
свят болгарська
swět верхньолужицька
ƕeits «білий» готська
hwīӡ давньоверхньонімецька
śvētáḥ «світлий, білий» давньоіндійська
śvitráḥ «білий» давньоіндійська
spisra- давньоперська
свѣтъ давньоруська
*k῀u̮eit- індоєвропейська
*k῀u̮oit- індоєвропейська
vitrum «скло» латинська
švytėˊti «світитися, блищати, сяяти» литовська
švaitýti «світити» литовська
šviẽsti «тс.» литовська
свет македонська
swět нижньолужицька
weiss «тс.» нововерхньонімецька
svet полабська
świat польська
světъ праслов’янська
*svoit- праслов’янська
*svoit- праслов’янська
свет російська
све̑т сербохорватська
jет сербохорватська
svet словацька
svêtel «світлий» словенська
свѣтѣ старослов’янська
svět чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.