ОРЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

оре́л «Aquila L.» (орн.)

псл. orьlъ;
споріднене з лит. erẽlis, [arẽlis] «орел», лтс. ḗrglis (‹*ērdlis), erelis, прус. arelie, гот. ara, двн. aro, нвн. Aar, сбрет. erer, корн. брет. er, хет. ḫaraš, род. в. ḫaranaš «тс.», гр. ὄρνῑς «птах», пов’язаними з гр. ὄρνυμι «піднімаюся», лат. orior «тс.»;
іє. *er-/or-;
р. орёл, бр. аро́л, др. орьлъ, п. orzeł, ч. orel, слц. orol, вл. worjoł, нл. jerjeł, болг. оре́л, м. орел, схв. о̀рао, слн. ôrel, стсл. орьлъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вірли́ця
вірло́ «орел»
вірля́ «орля»
вірля́чий «орлиний»
орла́н «морський орел, Halia eetus Sav.»
орленя́
о́рлик
орли́ний
орли́ця
о́рлій
орло́вий
орля́
орля́нка
орля́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аро́л білоруська
оре́л болгарська
er бретонська
worjoł верхньолужицька
ara готська
ὄρνῑς «птах» грецька
ὄρνυμι «піднімаюся» грецька
aro давньоверхньонімецька
орьлъ давньоруська
*er-/or- індоєвропейська
er корнська
orior «тс.» латинська
ḗrglis (‹*ērdlis) латиська
erẽlis литовська
орел македонська
jerjeł нижньолужицька
Aar нововерхньонімецька
orzeł польська
orьlъ праслов’янська
arelie прусська
орёл російська
о̀рао сербохорватська
erer середньобретонська
orol словацька
ôrel словенська
орьлъ старослов’янська
ḫaraš хетська
orel чеська
arẽlis «орел» ?
erelis ?
ḫaranaš «тс.» ?
ḫaranaš «тс.» ?

ві́рлос «орел-ягнятник, Gypaetus barbatus Geoffr.» (у назві вірлос бородатий (орн.)

суфіксальне утворення від оре́л (пор. вірляни «орли»);
суфікс -ос міг бути взятий з мови грецьких поселенців на півдні України;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
оре́л (пор. вірляни «орли») ?
ос ?

Оре́ст (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Ὀρέστης виводиться від іменникаὄρος «гора», очевидно, спорідненого зὄρνυμι «підіймаюсь»,ὄρνῑς «птах», псл. orьlъ, укр. орел;
р. Оре́ст, бр. Арэ́ст, ч. слц. Orest, болг. Оре́сти, слн. Orest, стсл. Орєстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Îрко
Оре́стъ «оугодникъ Б(ог)у» (1627)
Ори́сьо
Яре́ст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Арэ́ст білоруська
Оре́сти болгарська
Ὀρέστης «гора» виводиться від іменникаὄρος грецька
orьlъ праслов’янська
Оре́ст російська
Orest словацька
Orest словенська
Орєстъ старослов’янська
орел українська
Orest чеська
зὄρνυμι «підіймаюсь» ?
ὄρνῑς «птах» ?

о́рлики «Aquilegia L.» (бот.)

похідне утворення від оре́л;
назва пояснюється будовою квітки орликів, пелюстки якої із загнутими вниз шпорцями нагадують кігті хижого птаха або голову хижого птаха із загнутим дзьобом;
пор. [голубки́, яструбец] «тс.»;
не виключена можливість калькування етимологічно неясної наукової назви лат. Aquilegia, яка інколи роз-глядається як похідна від aquila «орел», хоча припускається також, що вона може складатися з основ aqua «вода» і lego «збираю» (пор. р. водосбо́р «Aquilegia»);
р. о́рлик «орлики», [орлики] «герань лучна, Geranium pratense L.», бр. во́рлікі «орлики», [горлікі], п. orlik, [orlica], ч. слц. orlíček, слн. orlíca, [orliček, vorlica] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ворліки «орлики звичайні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́рлікі «орлики» білоруська
Aquilegia латинська
orlik польська
о́рлик «орлики» російська
orlíček словацька
orlíca словенська
орлики «герань лучна, Geranium pratense L.» українська
горлікі українська
orlica українська
orliček «тс.» українська
vorlica «тс.» українська
orlíček чеська
оре́л ?
голубки́, яструбец «тс.» ?
aquila «орел» ?
aqua «вода» ?
lego «збираю» (пор. р. водосбо́р «Aquilegia») ?

орлики «розхідник плющовидний, розхідник звичайний, Glechoma hederacea L.» (бот.)

можливо, похідне від оре́л;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
оре́л ?

о́рлиця «горлиця, Streptopelia turtur» (орн.)

результат видозміни деетимологізованої назви го́рлиця, помилково зближеної з оре́л, орли́ця;
Фонетичні та словотвірні варіанти

орлик
о́рличка
о́рліца «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́рлиця ?
оре́л ?
орли́ця ?

орля́к «вид папороті, Pteridium aquilinum (L.) Kuhn.» (бот.)

похідне утворення від оре́л;
можливо, неповна калька латинської наукової назви, в якій компонент aquilīnum (букв. «орлине») є похідним від aquila «орел»;
назва пояснюється формою листя рослини, яка нагадує крило птаха;
пор. слц. kaprad’ orličí «орляк», ч. křidlatěnec, слн. orlova praprot «тс.»;
р. орля́к, бр. арля́к;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
арля́к білоруська
орля́к російська
kaprad' orličí «орляк» словацька
orlova praprot «тс.» словенська
křidlatěnec чеська
оре́л ?
aquila «орел» ?
kaprad' orličí «орляк» ?

орнітоло́гія «розділ зоології, що вивчає птахів»

запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Ornithologíe, фр. ornithologie, англ. ornithology походять від нлат. ornithologia, утвореного з основ гр. ὄρνῑς (род. в.ὄρνῑϑος) «птах», спорідненого з гот. ara, дангл. earn «орел», укр. оре́л, і λόνος «слово, розум»;
р. болг. орнитоло́гия, бр. арнітало́гія, п. ornitologia, ч. ornitologie, слц. ornitológia, схв. орнитоло̀гиjа, слн. ornitologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

орніто́лог
орнітологі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ornithology англійська
арнітало́гія білоруська
орнитоло́гия болгарська
ara готська
ὄρνῑς «птах» (род. в.ὄρνῑϑος) грецька
earn «орел» давньоанглійська
Ornithologíe німецька
ornithologia новолатинська
ornitologia польська
орнитоло́гия російська
орнитоло̀гиjа сербохорватська
ornitológia словацька
ornitologíja словенська
оре́л українська
ornithologie французька
ornitologie чеська
λόνος «слово, розум» ?

лунь «Circus; [канюк, Buteo Ж]» (орн.)

псл. Іunь «хижий птах»;
загальноприйнятої етимології не має;
припускається вихідна форма *luрnь, пов’язана з псл. lupiti, укр. лупи́ти «обдирати», оскільки назви стосуються хижих птахів, і зіставляється з дінд. lopā «якийсь хижий птах» (Uhlenbeck KZ 39, 260; Фасмер II 534; Преобр. І 478–479; Brückner KZ 42, 356; Bezlaj ESSJ II 156);
на тій же підставі зіставлялося з дінд. lunā́ti «ріже, відтинає» (Потебня РФВ I 81–82);
фонетично малоймовірне припущення про зв’язок лунь ‹ *oln- з іє. *or-/er-, звідки гр. ὄpvῑς, псл. оrьlъ, укр. оре́л (тж.);
припускається й можливість походження назви птахів від псл. luna «світло, блиск» у зв’язку із світлим забарвленням пір’я або наявністю світлих плям на пір’ї, пор. р. [лунь] «тьмяне світло», бел (сед) как лунь;
підкреслюється швидкий, ясний погляд птаха (Горяев 193, 194; Bern. I 745–746; Sławski V 311–312; Kořínek Slavia 12, 204–205);
висувається також гіпотеза про етруське джерело слов’нської назви (Oštir. Drei vorslavischetruskische Vogelnamen, Ljubljana, 1930, 50–79);
p. лунь «лунь; [сова, Striges; голуб (?); хижий птах, Falco rusticolus]», бр. лунь «лунь», др. лунь «шуліка, Milvus», п. ст. łunak «рудий шуліка, Milvus milvus L.» (з ч.), ч. luňák «шуліка, Milvus; [малий яструб, Accipiter nisus L.]», ст. luňák, lunák «шуліка», слц. luniak, ст. lunak, lunák «тс.», схв. лу̑њ «звичайний канюк, Buteo buteo L.», лy̏ња «рудий шуліка», bijela lȕnja «польовий лунь, Circus cyaneus L.», [ljȕna, jȕna] «тс.», слн. lúnj «лунь; скопа, Pandion haliaëtus L.; [беркут, Aquila chrysaëtus L.]», цсл. лоунь «шуліка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лун «тс.»
улунь «болотяний лунь, Circus aeruginosus L.; луговий лунь, Circus pygargus L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лунь «лунь» білоруська
ὄpvῑς грецька
lopā «якийсь хижий птах» давньоіндійська
lunā́ti «ріже, відтинає» давньоіндійська
лунь «шуліка, Milvus» давньоруська
*or-/er- індоєвропейська
łunak «рудий шуліка, Milvus milvus L.» (з ч.), (ст.) польська
lunь «хижий птах» праслов’янська
*luрnь праслов’янська
lupiti праслов’янська
оrьlъ праслов’янська
*oln- праслов’янська
luna «світло, блиск» праслов’янська
лунь «тьмяне світло» російська
бел (сед) как лунь (сед) російська
лу̑њ «звичайний канюк, Buteo buteo L.» сербохорватська
лy̏ња «рудий шуліка»«польовий лунь, Circus cyaneus L.» сербохорватська
bijela lȕnja «тс.» сербохорватська
ljȕna «тс.» сербохорватська
jȕna сербохорватська
luniak словацька
lunak «тс.» (ст.) словацька
lunák «тс.» (ст.) словацька
lúnj «лунь; скопа, Pandion haliaëtus L.; [беркут, Aquila chrysaëtus L.]» словенська
лупи́ти «обдирати» українська
лунь українська
оре́л (тж.) українська
лоунь «шуліка» церковнослов’янська
luňák «шуліка, Milvus; [малий яструб, Accipiter nisus L.]» (ст.) чеська
luňák «шуліка» чеська
lunák «шуліка» чеська
лунь «лунь; [сова, Striges; голуб (?); хижий птах, Falco rusticolus]» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.