ОЛИВА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. olīva (olea) «маслина (дерево і плід)» походить від гр. ἐλαία (‹ἐλαίϜᾱ «оливове дерево». – СІС² 597; Німчук 261; Hüttl-Worth 15; Фасмер III 135; ССРЛЯ 8, 842; ЭСБМ 1, 107; Holub–Lyer 344; РЧДБЕ 430; Белецкий 34; Пизани 65; Гиндин Этимология 1963, 65; Walde–Hofm. II 205–206. – Див. ще олі́я¹;

р. оли́ва «маслина; [олія]», бр. алі́ва, п. oliwa «тс.», ч. слц. oliva (бот.), болг. схв. оли́ва, слн. olíva «тс.»;

похідне утворення від оли́ва;

пор. [масне зілля Mak, масляне зілля Mak, тучне́ зі́лє ВеНЗн], р. [воронье сало, воронье масло], слц. masna bylina, схв. тусти боб, туша, тушти боб, тушћ «тс.»;

назва зумовлена тим, що рослина належить до родини товстолистих, у клітинах яких збирається багато води;

очевидно, результат зближення назви [по́ливо] «глазур» з о́ливо «олово»;

псл. olovo;

споріднене з лит. álvas «свинець», лтс. alˆva «олово», alˆvs «тс.», прус. alwis «свинець» і далі, можливо, з двн. ёlo «жовтий», лат. albus «білий», гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz «лебідь», дісл. ǫlpt, псл. *olbedь «тс.», укр. ле́бідь, дісл. ǫlunn (вид риби), гол. alft, elft «тс.»;

іє. *al- «білий»;

припускається також (Німчук 138) зв’язок з псл. liti «лити»;

неприйнятне припущення (Machek ESJČ 413) про генетичний зв’язок слов’янських слів з нвн. Blei «свинець», лат. plumbum, гр. μόλυβδος «тс.»;

р. о́лово, бр. во́лава «олово», др. олово «свинець», п. ołów, [ołowo], ч. слц. olovo, вл. нл. wołoj, болг. о́ло́во, м. олово, схв. о̏лово, слн. [ólovo], ст. olôv, стсл. олово «тс.»;