ОЗДОБЛЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
оздо́бити
псл. [osъdobiti], префіксальне похідне від sъdoba «прикраса, приправа»;
р. [осдо́бить] «додати приправи (в їжу)», бр. аздо́біць «прикрасити», п. ozdobić, ч. ozdobiti, слц. ozdobit’, вл. wozdebić «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
здоба́
«оздоба»
здоби́ти
«оздоблювати»
оздо́ба
«прикраса, [зовнішній вигляд Ж]»
оздобець
«красень»
оздо́бина
«прикраса»
оздо́бка
оздо́блення
«тс.»
оздо́блювальний
оздо́блювати
оздо́блювач
оздобля́ти
оздо́бний
«красивий, прикрашений, розкішний»
прио́здобка
«прикраса»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аздо́біць «прикрасити» | білоруська |
| wozdebić «тс.» | верхньолужицька |
| ozdobić | польська |
| osъdobiti | праслов’янська |
| осдо́бить «додати приправи (в їжу)» | російська |
| ozdobit' | словацька |
| ozdobiti | чеська |
| sъdoba «прикраса, приправа» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України