ОБІЦЯНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

обіця́ти(ся)

запозичення з польської мови;
п. obiecać, як і ч. oběcati, слц. obecat’, походить з псл. *ob-vět-jati, префіксального утворення від основи дієслова *větiti «казати, говорити», наявної в укр. відвіча́ти і, очевидно, пов’язаної з větь (věta) «гілка»;
бр. абяца́ць, [обецова́ць];
Фонетичні та словотвірні варіанти

обицюва́ти «тс.»
обі́цанка
обі́цювати «обіцяти»
обі́ця́нка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
абяца́ць білоруська
obiecać польська
*ob-vět-jati праслов’янська
obecat' словацька
відвіча́ти українська
обецова́ць українська
oběcati чеська
*větiti «казати, говорити» ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.