ОБРИС — ЕТИМОЛОГІЯ

о́брис

очевидно, запозичення з польської мови;
п. obrys, як і ч. obrys, схв. о̀брис «силует, контур», слн. obrís, зводиться до нвн. Ábriβ «обрис, план, контур», префіксального похідного від Riβ «креслення, план, ескіз»;
зазнало зближення з п. obrysować, укр. обрисува́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ábriβ «обрис, план, контур» нововерхньонімецька
obrys польська
obrysować польська
о̀брис «силует, контур» сербохорватська
obrís словенська
обрисува́ти українська
obrys чеська
Riβ «креслення, план, ескіз» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України