ОБОЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
обо́з «валка; транспортні засоби у військах; (заст.) табір; артилерія Пі»
очевидно, псл. або східно-псл. obozъ ‹ *ob-vozъ, утворене з префікса ob- і іменної основи vozъ, пов’язаної з дієсловом voziti, vezti;
р. болг. обо́з, бр. або́з, др. обозъ «табір», п. obóz «тс.», ч. oboz (з рос.), м. (військ.) обоз;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обво́з
«обоз»
о́бі́з
«тс.»
обо́зиско
«місце, де стоїть обоз»
обо́зна
«дружина начальника артилерії»
обо́зненко
«син обозного»
обо́зний
«обозник; виборна службова особа в Україні в XVII--XVIII ст. СУМ; начальник артилерії Бі»
обо́зник
«солдат, який служить в обозі»
обозні́вна
«дочка обозного»
обозо́виско
обозо́вище
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| або́з | білоруська |
| обо́з | болгарська |
| обозъ «табір» | давньоруська |
| обоз (військ.) | македонська |
| obóz «тс.» | польська |
| або | праслов’янська |
| обо́з | російська |
| oboz (з рос.) | чеська |
| obozъ | ? |
| ob- | ? |
| vezti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України