ОБЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ві́блий «круглий, циліндричний»

псл. *obьІъ‹*obѵьІъ;
на українському ґрунті виникло приставне в перед і на місці о в новозакритому складі;
споріднене з лит. apvalùs «круглий», лтс. apaԼš «тс.», aplis «коло»;
очевидно, пов’язане з вал, вали́ти та ін;
р. о́блый, др. облъ, обьлъ, п. obły, ч. слц. oblý, вл. wobli, нл. hobli, болг. о́бъл, м. облина «випуклість», схв. ȍбао «овальний, круглий», слн. óbel «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́бель «кругла колода»
ви́блий «дуже високий»
вібла́к «тс.»
ві́блиці «округлі балки»
віблйці «загорожа з круглих тонких балок»
вібло́ «дуга»
ві́бло «циліндр»
віблова́тий «циліндричний»
віблови́к «в’юнок, Enchelys pupa» (зоол.)
вібля́к
вібляки́ «тс.»
о́блий «округлий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о́бъл болгарська
wobli верхньолужицька
облъ давньоруська
apaԼš «тс.» латиська
apvalùs «круглий» литовська
облина «випуклість» македонська
hobli нижньолужицька
obły польська
*obьІъ‹*obѵьІъ праслов’янська
ȍбао «овальний, круглий» сербохорватська
oblý словацька
óbel «тс.» словенська
обьлъ українська
oblý чеська
aplis «коло» ?
вал ?
вали́ти ?
о́блый ?

о́блиця «плітка, Rutilus rutilus L. Л--Г (Leuciscus rutilus Ж)» (іхт.)

очевидно, похідне утворення від [о́блий] «круглий»;
назва зумовлена круглою формою тіла цієї риби;
р. [о́бла] «плітка», [о́бли́ца] «тс.», [облу́ха] «тс.; червоноперка, Scardinius erythrophthalmus L.», [облячёк] «головань, Leuciscus cephalus L.», бр. [во́бліца] «плітка», п. ст. oblica;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́бліца «плітка» білоруська
oblica польська
о́бла «плітка» російська
о́бли́ца «тс.» українська
облу́ха «тс.; червоноперка, Scardinius erythrophthalmus L.» українська
облячёк «головань, Leuciscus cephalus L.» українська
о́блий «круглий» ?
oblica ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України