НУД — ЕТИМОЛОГІЯ

ну́да́ «нудьга; нудьгар; [нудота]»

псл. nuda «набридливе умовляння, спонука (словами)»;
споріднене з дінд. nudáti «відштовхує, проганяє», nōdayati «підганяє», дангл. nīed «потреба, примус», англ. need «потреба; нужда, злидні», днн. nōd, дісл. nauð(r), двн. nōt, нвн. Not «тс.», гот. nauþs «потреба, примус; нужда, злидні», nauþjan «примушувати», двн. niot «сильне бажання, прагнення», niet «тс.», лит. pa-nū́sti «відчути бажання, захотіти», прус. nautis «потреба; нужда, злидні», іє. *nāu̯-, *nǝu̯-, *nū- «стомлювати(ся)»;
р. нуда́ «силування, примушування; нудота; [нестерпні для худоби ґедзі, мухи та інші комахи; набридлива, настирлива людина]», бр. нуда́ «нудьга, скука; [нечистота на тілі і на голові; воші; злидні, голод; плач, туга; неспокійна, надокучлива людина]», др. нудити «примушувати, спонукати», п. nuda «нудота, скука; [воші]», ч. слц. nuda «нудьга, нудота, скука», болг. ну́дя «примушувати», м. нуди «пропонувати», схв. нy̏дити «тс.; частувати», слн. núditi «пропонувати, давати», стсл. ноудити «примушувати», нѫдити «тс.» (назалізація вторинна);
Фонетичні та словотвірні варіанти

зану́да
изну́да «нудьга»
нуд «нудьга»
ну́джа «нудота»
ну́ди «тс.»
ну́ди́ти
нудки́й «нудний»
нудли́вий «тс.»
ну́дни́й
ну́дниця «яка набридає, яка наводить нудьгу»
нуднува́тий
нудо́та
нудо́тний
нудь «нудьга; нудота; пристрасть О»
ну́дьба «нудьга»
нудьга
нудьга́ти «мучити»
нудьгува́ти
нудяни́й «нудний»
нудя́чка «нудота»
онудні́ти «занудьгувати, сидячи без роботи»
прину́да «примус, вимушеність, неприродна поведінка, манірність»
при́нуткий (у виразі заст. лайл. [хри́бра при́тяшка та при́нутка])
Етимологічні відповідники

Слово Мова
need «потреба; нужда, злидні» англійська
нуда́ «нудьга, скука; [нечистота на тілі і на голові; воші; злидні, голод; плач, туга; неспокійна, надокучлива людина]» білоруська
ну́дя «примушувати» болгарська
nauþs «потреба, примус; нужда, злидні» готська
nauþjan «примушувати» готська
nīed «потреба, примус» давньоанглійська
nōt давньоверхньонімецька
niot «сильне бажання, прагнення» давньоверхньонімецька
niet «тс.» давньоверхньонімецька
nudáti «відштовхує, проганяє» давньоіндійська
nōdayati «підганяє» давньоіндійська
nauð(r) давньоісландська
nōd давньонижньонімецька
нудити «примушувати, спонукати» давньоруська
*nāu̯- індоєвропейська
*nǝu̯- індоєвропейська
*nū- «стомлювати(ся)» індоєвропейська
pa-nū́sti «відчути бажання, захотіти» литовська
нуди «пропонувати» македонська
Not «тс.» нововерхньонімецька
nuda «нудота, скука; [воші]» польська
nuda «набридливе умовляння, спонука (словами)» праслов’янська
nautis «потреба; нужда, злидні» прусська
нуда́ «силування, примушування; нудота; [нестерпні для худоби ґедзі, мухи та інші комахи; набридлива, настирлива людина]» російська
нy̏дити «тс.; частувати» сербохорватська
nuda «нудьга, нудота, скука» словацька
núditi «пропонувати, давати» словенська
ноудити «примушувати» старослов’янська
нѫдити «тс.» (назалізація вторинна) старослов’янська
nuda «нудьга, нудота, скука» чеська


нуда «бруслина європейська, Evonymus europaea L.; бруслина бородавчаста, Evonymus verrucosa Scop.» (бот.)

результат видозміни назв [му́да] «бруслина бородавчаста», [мудь] «бруслина європейська» (пор. сполучення [му́да попо́ва] «бруслина європейська»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

попова «тс.»
попова «бруслина»
собача «бруслина бородавчаста»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
му́да «бруслина бородавчаста» українська
мудь «бруслина європейська» (пор. сполучення [му́да попо́ва] «бруслина європейська») українська

нуди «отам»

результат спрощення давнішого *онуды, пов’язаного з др. онудѣ «там», онуду «туди», спорідненими з п. [onąd] «там», [onędу] «туди», ч. слц. [onudy], схв. òнуд, òнудā, ст. onude, onudu, слн. заст. onód «там», стсл. онѫдоу «з того боку»;
псл. onǫdě, onǫdy «там, туди, з того боку» є похідним від вказівної основи on- «той, те», ускладненої тим самим компонентом -(ǫ)d-, що і в kǫdy «куди»;
п. [nąd] «там», [z nąd] «звідти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нудий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
онудѣ «там» давньоруська
онуду «туди» давньоруська
onąd «там» польська
onędу «туди» польська
nąd «там» польська
z nąd «звідти» польська
onǫdě праслов’янська
onǫdy «той, те» праслов’янська
-(ǫ)d- праслов’янська
kǫdy «куди» праслов’янська
òнуд сербохорватська
òнудā сербохорватська
onude сербохорватська
onudu сербохорватська
onudy словацька
onód «там» словенська
онѫдоу «з того боку» старослов’янська
*онуды українська
onudy чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.