НОВА — ЕТИМОЛОГІЯ

неп

складноскорочене слово, утворене в радянський час з початкових букв слів нова економічна політика за зразком р. нэпновая экономическая политика);
р. бр. нэп, п. nep, ч. слц. Nep, болг. Неп, слн. nep;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́півський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нэп білоруська
Неп болгарська
nep польська
нэпновая экономическая политика) російська
нэп російська
Nep словацька
nep словенська
нова українська
економічна українська
політика українська
Nep чеська


нови́й

псл. novъ «новий»;
споріднене з лит. naũjas, прус. neuwenen, дінд. návaḥ, návyaḥ, ав. nava-, перс. nau, тох. А ñu, B ñuwe, хет. newa-, гр. νέος, лат. novus, вірм. nor, гал. novio-, nevio-, дірл. nūe, брет. newez, гот. niujis, двн. днн. niuwi, нвн. neu, дангл. nīwe, nēowe, англ. new, дфриз. nie, дат. шв. норв. ny;
іє. *neu̯os «тс.», пов’язане з *nū˘, *nū˘-n «нині, тепер»;
р. но́вый, бр. но́вы, др. новъ, новыи, п. вл. нл. nowy, ч. слц. nový, полаб. nüwn̥, болг. м. нов, схв. нȍв, слн. nòv, стсл. новъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відно́ва
віднови́ти
знів
знов
зно́вель
зно́воньку
зно́ву
зновусь «тс.»
изні́в «знову»
ізно́в
ізно́ву
на́ново
напередни́вці «перед новим врожаєм»
неви́нє «земля, не орана 5--6 років»
нова́к
но́ватинь «паросток на старому дубовому дереві»
новачо́к
нови́зна́
но́ви́к «новий місяць, молодик Г; новачок, послушник Ж»
нови́на́ «нова звістка; нововведення; урожай нинішнього року; цілина; [недавня подія; новий одяг Г; поле, вперше засіяне після розкорчування лісу Корз; нове поселення Ж]»
нови́нка
нови́нка́р «охочий до розповсюдження новин Ж; газетяр О»
новинки́ «газета»
нови́нний (у сполученні [н-не пoле] «уперше зоране поле»)
нови́тель «новатор»
нови́ти «обновляти»
новіна́ «уперше засіяне поле»
нові́нний «тс.»
нові́ський «новісінький»
нові́ти
нові́тній
нові́шати
новота «новина»
ново́тний «нововведений, новий»
обно́ва
обновець «перший сніг»
обнови́тель
обнови́ти
обновле́нство
обно́вник
оно́ва
онови́ти
отно́ва «обнова, обновлення»
підно́ва «поновлення, підновлення, частковий ремонт»
піднови́ти
поно́в «новий місяць»
поно́ва «нова вощина у вулику; [пороша Нед; слід на свіжому снігу]»
поно́вини «обновлення; храмове свято Нед»
понови́ти
поно́вка «нова вощина у вулику»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nava- авестійська
new англійська
но́вы білоруська
нов болгарська
newez бретонська
nowy верхньолужицька
nor вірменська
novio- галльська
nevio- галльська
niujis готська
νέος грецька
nīwe давньоанглійська
nēowe давньоанглійська
niuwi давньоверхньонімецька
návaḥ давньоіндійська
návyaḥ давньоіндійська
nūe давньоірландська
niuwi давньонижньонімецька
новъ давньоруська
новыи давньоруська
nie давньофризька
ny датська
*neu̯os «тс.» індоєвропейська
*nū˘ індоєвропейська
*nū˘-n «нині, тепер» індоєвропейська
novus латинська
naũjas литовська
нов македонська
nowy нижньолужицька
neu нововерхньонімецька
ny норвезька
nau перська
nüwně полабська
nowy польська
novъ «новий» праслов’янська
neuwenen прусська
но́вый російська
нȍв сербохорватська
nový словацька
nòv словенська
новъ старослов’янська
ñu тохарська А
ñuwe тохарська В
ñuwe тохарська В
newa- хетська
nový чеська
ny шведська

неозо́й «найновіша ера в геологічній історії Землі (розпочалася 67 млн. років тому)»

через посередництво західноєвропейських мов (нім. Neozóikum, фр. néozoїque «неозойський», англ. Neozoic «тс.») запозичене з новолатинської наукової термінології;
нлат. neozoicum утворене за допомогою суфікса -іс- від гр. νέος «новий», спорідненого з дінд. návaḥ, лат. novus, псл. novú «тс.», укр. нови́й, і гр. ζωή «життя», пов’язаного з ζωον «жива істота, тварина»;
р. неозо́й, бр. неазо́й, п. neozoik, ч. слц. neozoikum, вл. neocoikum, болг. неозо́йски «неозойський», схв. неозòик «неозой»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

неозо́йський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Neozoic англійська
неазо́й білоруська
неозо́йски «неозойський» болгарська
neocoikum верхньолужицька
νέος «новий» грецька
ζωή «життя» грецька
návaḥ давньоіндійська
novus латинська
Neozóikum німецька
neozoicum новолатинська
neozoik польська
novъ «тс.» праслов’янська
неозо́й російська
неозòик «неозой» сербохорватська
neozoikum словацька
нови́й українська
néozoїque французька
neozoikum чеська
ζωον «жива істота, тварина» ?

нео́н (хімічний елемент, газ)

назва, утворена 1898 р. В. Рамзаєм, який відкрив цей елемент (нлат. neon), на основі гр. νέος (с. р. одн. νέον) «новий», спорідненого з дінд. návaḥ, лат. novus, псл. novъ «тс.», укр. нови́й;
р. бр. болг. нео́н, п. ч. вл. neon, ч. слц. neón, м. неон, схв. нèōн, слн. néon;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нео́н білоруська
нео́н болгарська
neon верхньолужицька
νέος «новий» (с. р. одн. νέον) грецька
νέον грецька
návaḥ давньоіндійська
novus латинська
неон македонська
neon новолатинська
neon польська
novъ «тс.» праслов’янська
нео́н російська
нèōн сербохорватська
neón словацька
néon словенська
нови́й українська
neon чеська
neón чеська

Неоні́ла (жіноче ім’я)

очевидно, утворене від чоловічого імені Нео́н, що походить від гр. Νέων, пов’язаного з νέος «молодий, юний; новий», спорідненим з псл. novú, укр. нови́й;
р. Неони́л(л)а, бр. Неані́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Не́ля
Ни́лка
Ні́ла
Ні́ля
Они́лка
Они́ля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Неані́ла білоруська
Νέων грецька
νέος «молодий, юний; новий» грецька
novъ праслов’янська
Неони́л(л)а російська
Нео́н українська
нови́й українська

нова́тор

запозичення з латинської мови;
лат. novātor «оновлювач» пов’язане з дієсловом novo, -āre «оновляти», похідним від novus «новий», спорідненого з дінд. návaḥ, návyaḥ, ав. nava-, гр. νέος, гот. niujis, лит. naũjas «тс.», псл. novъ, укр. нови́й;
р. болг. м. нова́тор, бр. нава́тāр, п. вл. nowator, ч. слц. novátor, схв. нòвāтор, слн. novátor;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нова́то́рство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nava- авестійська
нава́тāр білоруська
нова́тор болгарська
nowator верхньолужицька
niujis готська
νέος грецька
návaḥ давньоіндійська
návyaḥ давньоіндійська
novātor «оновлювач» латинська
novo, -āre «оновляти» латинська
novus «новий» латинська
naũjas «тс.» литовська
нова́тор македонська
nowator польська
novъ праслов’янська
нова́тор російська
нòвāтор сербохорватська
novátor словацька
novátor словенська
нови́й українська
novátor чеська

новиня́ «новонароджений, маля»

результат видозміни п. niewinię «дитя, немовля», niewiniątko «тс.», зближеного з нови́й (пор. новонаро́джений);
п. niewinię, ст. niewinnię походить від niewinny «невинний», утвореного з nie «не» і winny «винний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

новиня́тко «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
niewinię «дитя, немовля» польська
niewiniątko «тс.» польська
niewinię польська
niewinnię «невинний» польська
nie «не» польська
winny «винний» польська
niewinny польська
нови́й (пор. новонаро́джений) українська

нови́ця «послушниця»

запозичення з латинської мови;
лат. novīcius «новий; нещодавно прибулий, новачок» утворене від novus «новий», спорідненого з псл. novъ, укр. нови́й;
р. [нови́ца] «тс.», п. nowicjusz «послушник», ст. nowic, ч. слц. novic «тс.», novicka «послушниця», схв. нòвица «молода монахиня (яка щойно вступила до монастиря)», слн. novíc «послушник»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
novīcius «новий; нещодавно прибулий, новачок» латинська
novus «новий» латинська
nowicjusz «послушник» польська
nowic польська
novъ праслов’янська
нови́ца «тс.» російська
нòвица «молода монахиня (яка щойно вступила до монастиря)» сербохорватська
novic «тс.»«послушниця» словацька
novicka «тс.»«послушниця» словацька
novíc «послушник» словенська
нови́й українська
novic «тс.»«послушниця» чеська
novicka «тс.»«послушниця» чеська

нувори́ш «людина, що швидко розбагатіла шляхом торговельних спекуляцій; багатій-вискочка»

запозичення з французької мови;
фр. nouveau riche «тс.» (букв. «новий багач») складається з прикметника nouveau «новий», що походить від лат. novellus, демінутива до novus, спорідненого з дінд. návaḥ, гр. νέος, псл. novъ «тс.», укр. нови́й, та іменника riche «багатій», що походить від франкського *riki «могутній», спорідненого з днн. rīki «правитель; могутній, багатий», дісл. rīkr, двн. rīhhi, гот. reiks «тс.», далі з лат. rex (regis) «цар», пов’язаним з rego «спрямовую, керую, паную», дінд. rā́jaḥ «цар»;
р. нувори́ш, п. nuworysz;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
reiks «тс.» готська
νέος грецька
rīhhi давньоверхньонімецька
návaḥ давньоіндійська
rā́jaḥ «цар» давньоіндійська
rīkr давньоісландська
rīki «правитель; могутній, багатий» давньонижньонімецька
novellus латинська
riche «багатій» латинська
rex «цар» (regis) латинська
rego «спрямовую, керую, паную» латинська
novus латинська
regis латинська
nuworysz польська
novъ «тс.» праслов’янська
нувори́ш російська
нови́й українська
*riki «могутній» фракійська
nouveau riche «тс.» (букв. «новий багач») французька
nouveau «новий» французька

однові́лити (про попадю: ходити по приходу й збирати льон та інші подаяння)

неясне;
можливо, похідне утворення від незафіксованої основи *одновільня «податок від нового льону», утвореної з прийменника од і основ прикметника нови́й та іменника льон;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*одновільня «податок від нового льону» ?
од ?
нови́й ?
льон ?

передні́вок «час перед жнивами, перед збиранням нового хліба, овочів»

префіксальні утворення від нови́й, новина́ «хліб нового врожаю»;
п. przednówek «час перед жнивами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

передні́вка
переднівкувати «голодувати навесні; перебувати голодний час перед новим урожаєм»
переднови́нок
передно́вок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
przednówek «час перед жнивами» польська
нови́й українська
новина́ «хліб нового врожаю» українська

понова́льне «час (восени), коли випрошують, збирають датки з окремих селянських садиб»

очевидно, результат злиття виразу *(піти) по новальне «піти по даток з нового врожаю», що мав у своєму складі субстантивований прикметник нова́льне, мабуть, пов’язаний з п. nowalia «первинка, новинка; перший раз у році або в сезоні подана їжа, особливо з городини; ранні (перші) овочі, фрукти», що походить від лат. novālia, яке зводиться до novus «новий», спорідненого з псл. novъ, укр. нови́й;
р. [нава́льные] (деньги) «збір із селян зверх подушного, оброку», [нава́лочные] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нава́льне
понава́льне «тс.»
по-нава́льнім (у виразі хо́дить по-н. «збирає восени датки, випрошуючи їх»)
понова́льник
понова́льниця «тс.; жінка, яка збирає такі датки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
novālia латинська
novus «новий» латинська
nowalia «первинка, новинка; перший раз у році або в сезоні подана їжа, особливо з городини; ранні (перші) овочі, фрукти» польська
novъ праслов’янська
нава́льные «збір із селян зверх подушного, оброку» (деньги) російська
нава́лочные «тс.» російська
нова́льне українська
нови́й українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.