НИШПОРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ни́шпо́рити

сумнівне зіставлення (Shevelov Hist. phonol. 744) з р. шныря́ть «шастати»;
первісне значення – «щось шукати у вечірню пору (у сутінках, у потемках)»;
очевидно, пов’язане з [ни́шпори] «вечірня пора», [не́шпори] «тс.», [не́шпор] «вечір», [не́шпір] «сутінки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ни́чпорити «нишпорити»
ни́шпірка «людина, яка вміє добре шукати»
ни́шпорка «схованка»
шни́порити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шныря́ть «шастати» російська
ни́шпори «вечірня пора» українська
не́шпори «тс.» українська
не́шпор «вечір» українська
не́шпір «сутінки» українська

не́шпір «сутінок, присмерк»

через польське посередництво запозичене з чеської мови;
ч. nešpor «вечерня», як і вл. něšpor, nyšpor «тс.», слц. nešpor «тс.; підвечірок», виникло з нвн. Vesper «тс.», що походить від лат. vesper(a) «вечір», спорідненого з гр. ἔσπερος, лит. vãkaras «тс.», псл. večerъ, укр. ве́чір;
бр. [нешпо́р] «вечірній час; вечерня», [не́шпар] «вечерня», п. nieszpór «вечерня; вечір», nieszpor «тс.», nieszpory «вечерня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нешпі́рний «вечірній»
не́шпор «вечір»
не́шпо́ри «вечерня»
ни́чпорити «тс.»
ни́чпорний «тс.»
ни́шпора «тс.»
ни́шпорити «дзвонити на вечерню, правити вечерню»
ни́шпорний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нешпо́р «вечірній час; вечерня» білоруська
не́шпар «вечерня» білоруська
něšpor верхньолужицька
nyšpor «тс.» верхньолужицька
ἔσπερος грецька
vesper(a) «вечір» латинська
vãkaras «тс.» литовська
Vesper «тс.» нововерхньонімецька
nieszpór «вечерня; вечір»«тс.»«вечерня» польська
nieszpor «вечерня; вечір»«тс.»«вечерня» польська
nieszpory «вечерня; вечір»«тс.»«вечерня» польська
večerъ праслов’янська
nešpor «тс.; підвечірок» словацька
ве́чір українська
nešpor «вечерня» чеська

оба́шпорити «намацати, знайти»

очевидно, результат контамінації форм [оба́хморити] «одержати, дістати» та ни́шпо́рити (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
оба́хморити «одержати, дістати» ?
ни́шпо́рити ?

шну́порити «ретельно розшукувати»

можливо, запозичення з німецької мови;
н. schnuppern «нюхати, вистежувати, сопти», мабуть, пов’язане зі [Schnuppe] «нежить; морда», спорідненим з н. Schnupfen «нежить», а також із дісл. snoppa «морда», лат. nautare «плавати», дінд. snāuti «капає», гр. νέω «пливу», сірл. snuad «річка», які зводяться до іє. *sneu- «текти»;
може розглядатися, однак, як експресивний варіант дієслова ни́шпо́рити (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

шни́порити «тс.; розумітися на чомусь»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
νέω «пливу» грецька
snāuti «капає» давньоіндійська
snoppa «морда» давньоісландська
*sneu- «текти» індоєвропейська
nautare «плавати» латинська
schnuppern «нюхати, вистежувати, сопти» німецька
Schnuppe «нежить; морда» німецька
Schnupfen «нежить» німецька
snuad «річка» середньоірландська
ни́шпо́рити українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України