НЕЯСИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

нея́си́ть «пелікан, Pelecanus Ж; сипуха, Tyto alba Scop. Шарл» (орн.)

псл. *ne-ję-sytь, букв. «ненаситний» (пор. стсл. сыть «насищення»), де -ję-, як і в слові ne-ję-věrъ «який не йме віри» (др. неявѣръ «який не вірить», стсл. нєѩвѣръ «тс.»), пов’язане з *jęti «йняти» (букв. «який не йме (не відчуває) насищення»);
менш переконливе припущення (Meillet Études 168–169; Pedersen Kelt. Gr. I 45), за яким ję- зводиться до іє. *n̥ «не» (гр. ἀ-, ἀν-, лат. in-, нвн. un- «не»), а не- вважається доданим пізніше внаслідок затемнення семантики ję-;
р. нея́сыть «рід великих сов; [пелікан?; вид пугача; казковий ненажерливий птах]», бр. няя́сыць «рід великих сов», др. неясыть «пелікан; шуліка», неясытъ, стсл. нєѩсыть «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
няя́сыць «рід великих сов» білоруська
ἀ- грецька
ἀν- грецька
неявѣръ давньоруська
неявѣръ давньоруська
неясыть «пелікан; шуліка» давньоруська
неясытъ давньоруська
*n̥ «не» (гр. ἀ-, ἀν-, лат. in-, нвн. un- «не») індоєвропейська
in- латинська
un- нововерхньонімецька
*ne-ję-sytь праслов’янська
-ję- праслов’янська
ne-ję-věrъ «який не йме віри» (др. неявѣръ «який не вірить», стсл. н$єѩвѣръ «тс.») праслов’янська
*jęti «йняти» (букв. «який не йме (не відчуває) праслов’янська
ję- праслов’янська
нея́сыть «рід великих сов; [пелікан?; вид пугача; казковий ненажерливий птах]» російська
сыть старослов’янська
нєѩвѣръ старослов’янська
сыть старослов’янська
нєѩвѣръ старослов’янська
нєѩсыть «тс.» старослов’янська
не- українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України