НЕЯСИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
нея́си́ть «пелікан, Pelecanus Ж; сипуха, Tyto alba Scop. Шарл» (орн.)
псл. *ne-ję-sytь, букв. «ненаситний» (пор. стсл. сыть «насищення»), де -ję-, як і в слові ne-ję-věrъ «який не йме віри» (др. неявѣръ «який не вірить», стсл. нєѩвѣръ «тс.»), пов’язане з *jęti «йняти» (букв. «який не йме (не відчуває) насищення»);
менш переконливе припущення (Meillet Études 168–169; Pedersen Kelt. Gr. I 45), за яким ję- зводиться до іє. *n̥ «не» (гр. ἀ-, ἀν-, лат. in-, нвн. un- «не»), а не- вважається доданим пізніше внаслідок затемнення семантики ję-;
р. нея́сыть «рід великих сов; [пелікан?; вид пугача; казковий ненажерливий птах]», бр. няя́сыць «рід великих сов», др. неясыть «пелікан; шуліка», неясытъ, стсл. нєѩсыть «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
няя́сыць «рід великих сов» | білоруська |
ἀ- | грецька |
ἀν- | грецька |
неявѣръ | давньоруська |
неявѣръ | давньоруська |
неясыть «пелікан; шуліка» | давньоруська |
неясытъ | давньоруська |
*n̥ «не» (гр. ἀ-, ἀν-, лат. in-, нвн. un- «не») | індоєвропейська |
in- | латинська |
un- | нововерхньонімецька |
*ne-ję-sytь | праслов’янська |
-ję- | праслов’янська |
ne-ję-věrъ «який не йме віри» (др. неявѣръ «який не вірить», стсл. н$єѩвѣръ «тс.») | праслов’янська |
*jęti «йняти» (букв. «який не йме (не відчуває) | праслов’янська |
ję- | праслов’янська |
нея́сыть «рід великих сов; [пелікан?; вид пугача; казковий ненажерливий птах]» | російська |
сыть | старослов’янська |
нєѩвѣръ | старослов’янська |
сыть | старослов’янська |
нєѩвѣръ | старослов’янська |
нєѩсыть «тс.» | старослов’янська |
не- | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України