НЕЧАЯННО — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́яти «чекати, сподіватися»

псл. čajati;
споріднене з дінд. cā́уati «спостерігає; побоюється», cāras «вивідувач»;
іє. *ku̯ē(i̯)-;
далі зіставляється з гр. τετίημαι «сумую», τηρέω «вистежую, вичікую, чатую»;
з семантичних міркувань малопереконливе пов’язання (Vaillant RES 22, 190) з počiti «спочити»;
р. ча́ять «сподіватися», др. чаяти «чаяти, сподіватися; досліджувати», п. czaić się «підстерігати, чатувати», болг. ст. чая́ние «сподівання», схв. ст. ча̏jати «чекати», стсл. чаати «сподіватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зачаї́ти
зне́чая «зненацька»
неча́ємий
неча́йний «несподіваний; безнадійний»
неча́яний «тс.»
неча́янно
причаї́ти «притаїти (про почуття, думки тощо)»
ча́йом «причаївшись»
ча́ющий «дбайливий; розбитний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чая́ние «сподівання» болгарська
τετίημαι «сумую» грецька
cā́уati «спостерігає; побоюється» давньоіндійська
чаяти «чаяти, сподіватися; досліджувати» давньоруська
*ku̯ē(i̯)- індоєвропейська
czaić się «підстерігати, чатувати» польська
čajati праслов’янська
ча́ять «сподіватися» російська
jати «чекати» сербохорватська
чаати «сподіватися» старослов’янська
cāras «вивідувач» ?
τηρέω «вистежую, вичікую, чатую» ?
počiti «спочити» ?
чая́ние «сподівання» ?
jати «чекати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.