НЕТОПИРА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. netopyrь, пояснюване здебільшого як складне утворення з основ *neto- (‹ *nekto-), що пов’язується з *nokt- «ніч», і -руrь від кореня *per- «літати» (Mikl. EW 214; Преобр. І 603; Иванов ВСЯ ІІ 19; Ильинский РФВ 65, 226; Погодин Следы 216; Младенов 355; Vaillant Slavia 10, 678; Варбот 59);

такому поясненню суперечать деякі факти фонетичного і словотворчого характеру (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 286);

заслуговує на увагу припущення (BrŠckner 361; Slavia 13, 279; Schuster-Šewc 1014–1015), що псл. netopyrь складається з ne «не», to «то» і pyrь «птах» (пор. схв. [pirac] «кажан») і означало первісно «то не птах» (пор. у зв’язку з цим назви рослин [нето́та] «плаун баранець», [нето́я] «аконіт»);

припускається також, що первісною була основа з псл. pъt- «птах», збережена в укр. [непоти́р] «кажан»;

викликає заперечення думка про запозичення цього загальнослов’янського слова з грецької мови (гр. νυκτόπτερος, Malinowski PF 1, 154), як і пов’язання його з р. топы́рить «настовбурчувати (пера)» (Berneker IF 10, 166);

р. нетопы́рь, др. нетопырь, п. nietoperz, niedoperz, [niedopyrz], ч. netopýr, слц. netopier, вл. njetopyr, нл. njedopyŕ, [njedopuŕ], полаб. netüpar «метелик», болг. [нетопи́р] «кажан», схв. нȅтопир, [netopjer, nadopir] «тс.; метелик», слн. netopír «кажан», [natopír, nadopér], стсл. нєтопырь «тс.»;

діалектний варіант назви упи́р, якою був замінений давній етимологічно непрозорий слов’янській термін нетопи́р (nеtopyrь), що означав кажана – незвичайне крилате звірятко, активне тільки вночі;

неприйнятні зіставлення п. [gacek] з нвн. [Gatzvogel] «сорока» і іт. gazza «тс.» (Karłowicz SWO 173), а також виведення від нвн. Kauz «совка» або gatzen, gätzen «кудкудакати» (Karłowicz SWO 173);

отже, первісне значення слова мало бути «той, що літає в гачах (штанях)»;

п. [gacek] «тс.» є, очевидно, скороченням від [gacopérz, gacopiérz], складного слова, утвореного з п. ст. gace «штани; кошлате пір’я на ногах птахів», спорідненого з укр. [га́чі] «штани», і -pérz (piérz) [‹*-pyrь], спільного з тим самим елементом у п. (nieto)perz «кажан» і спорідненого з -пир в укр. нетопи́р «тс.», кореня, пов’язаного з поняттям «літати»;

запозичення з польської мови;

слц. [häcok] «тс.»;

неясне;

кінцева частина слова, мабуть, та сама, що і в [нетопи́р] «кажан»;

недостатньо обґрунтованим є виведення (Machek ESJČ 397; Holub–Kop. 244; Holub–Lyer 334) з *lepetyrь від *lepetati «уривисто пурхати»;

зіставляється також (Абаев ИЭСОЯ І 283) з ос. *byttуr/bittir «нетопир, кажан» і пояснюється комплекс pǝtǝr, bǝtǝr як звуконаслідування шуму, що створюється кажаном при польоті, а початкове не- в слов’янських мовах розглядається як підсилювальна частка;

деякі дослідники вважають тут корінь pút- первісним (Musić JФ 6, 98–101; Булаховський Вибр. пр. ІІІ 245);

результат давньої метатези в слові нетопи́р, зближеному з основою псл. pút- «птах»;

др. непúтырь, нопотырь, стсл. нєпътырь, нєптырь, нопотырь;

складне утворення з компонентів пир, того самого, що входить і до складу назви нетопи́р «кажан», і гач-, пов’язаного з [га́чі] «штани» (пор. п. gacek «кажан», [gacopiеrz] «тс., (букв.) літаючий у штанях»);

форма [спирга́ч], можливо, пов’язана з слц. [špirhač], яке є результатом скорочення складеної форми [mišperhač] з початковим компонентом miš (‹ myšь) «миша»;

думка (Дзендзелівський УЗЛП 102–103) про запозичення українських назв з польської мови не зовсім переконлива;

п. [pyrgacek, pyrhacz, prhacz], слц. [pirgac, pirihač, špirhač, šperač, mišperhač, višperhac], схв. [пирац] «тс.»;

очевидно, пов’язане з основою пир, тією самою, що й у [пирга́ч] «кажан», нетопи́р «тс.» (пор. слц. [pirgacik] «вид метелика»);