НЕПЕРЕЛИВКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

непере́ливки «важко, скрутно; не жарти»

результат злиття заперечної частки не з іменником *пере́ливки, пов’язаним з дієсловом перелива́ти (перели́ти, від ли́ти) в значенні «наливати зайве, через край» або «поливати поперек» (дорогу);
первісне значення виразу не зовсім ясне;
він міг означати «сутужно з якоюсь потрібною рідиною, не можна щедро наливати, переливаючи через край» або «йдеться не про переливання дороги з добрими побажаннями, а про ворожі наміри»;
менш імовірно, що малося на увазі пусте заняття, як у виразі «переливання з пустого в порожнє»;
бр. [непералі́ўкі], п. nie przelewki «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
непералі́ўкі білоруська
nie przelewki «тс.» польська
не українська
*пере́ливки українська
перелива́ти «наливати зайве, через край» (перели́ти, від ли́ти) українська


ли́ти

вл. leć, нл. laś, ст. liśi, болг. ле́я, [ли́я], м. ливне «хлинути; полити, хлюпнути», схв. лȕти, стсл. излити, пролити, вълити;
псл. liti, *lьjǫ «лити», *lьjati, *lějǫ;
споріднене з лит. líeju, líeti «лити», lỹja, lýti «йти (про дощ); заливати», lytùs «дощ», лтс. lît, lîsti, liju «розливатися» литися, струмувати», liêt, leju, lêju «лити», прус. pralieiton «розлите», islīuns «вилитий», гр. ἄλεισον «посуд для вина», гот. leiþu «фруктове вино», кімр. lliant «течія, море», алб. lisë, lysë «струмок», гр. λείβω «капаю, ллю», лат. lībo «виливаю; приношу жертву»;
іє. *lē˘i- «лити, текти»;
пов’язується також (Ondrus Slavica 1, 32 – 34) з псл. rinǫti «ринути»;
р. лить, бр. ліць, др. лити, п. lać, ст. lić, ч. слн. líti, слц. liat;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́лив «витікання, виливання; [повінь]»
вилива́льник «робітник, що виготовляє металеві предмети способом лиття»
вили́ванець «лита фігура»
вили́ваний
вилива́ти «видаляти рідину; виготовляти речі способом лиття; ллючи воду в нору, виганяти звіра»
виливни́й
виливни́ця «форма для виливання розтопленого металу»
ви́ливок «пташине яйце, внесене в м’якій оболонці, без шкаралупи; вилитий з металу напівфабрикат; [недоношена дитина; злиток]»
ви́литий «дуже схожий на когось»
відли́в «відтінок кольору; відплив; відливок; пристрій для спускання води»
відлива́ло «черпак, яким вичерпують воду з човна»
відлива́льник «робітник, який виготовляє речі способом лиття»
відлива́ти «бризкаючи або поливаючи когось водою, приводити до притомності»
відли́вка
відли́вни́й
відливни́цтво
відливни́чий
відли́вок «виріб, виготовлений способом лиття»
вли́ва «злива »
вли́ванє «обливання »
вли́ваний
влива́тися «впадати» (про річку)
вли́вок «передача»«передача права; акт цієї передачі» (у сполученні в. права )
влитися «облитися»
вліяти «налити, влити»
до́лив «доливання»
до́ли́вка
за́лив «затока»
за́ли́ва «злива; потік, що утворився внаслідок зливи; простір, покритий водою» (Me)
залива́льник
зали́ванка «розчин, яким що-небудь заливають»
зали́ви́стий
зали́вка «тс.»
за́ливни́й
зали́вчастий
зали́вчисто «заливаючись»
злив
зли́ва
злива́ння (назва обряду над породіллею)
зли́вини «тс.; злите з різного посуду в один»
зли́вки «злите з різного посуду в один; [обрядове обливання породіллі]»
зливни́й
зли́вовий
зли́вок «застиглий кусок відлитого у певну форму металу»
зли́ток «тс.»
злиття́
леле́нути «сильно полити, линути»
ле́я «злива»
лєя «повінь; розлив річки»
лива́р
лива́рний
лива́рник
лива́рня
ли́вень «злива»
ли́вкати «трохи лити»
ли́вни́й «зливовий»
ливни́к «канал, по якому розплавлений метал надходить у ливарну форму»
ливну́тися «линутися»
ливце́м
лину́ти
литво́ «литі металеві вироби; відливки»
лите́йня «ливарня»
лите́ць «чавун»
ли́тий «виготовлений способом лиття; [масивний, щільний]»
лити́на «тс.»
ли́тися
ли́тня «ливарня»
лиття́ «литво, литі металеві вироби»
лівни́к «лійка»
лій «топлений жир рогатої худоби»
лі́йка «конус з трубкою для переливання рідини; посудина для поливання; один з видів підземних печер; черпак для виливання води; [вир; кругла яма, куди збігає вода]»
лійко́вина «лійка; лійкоподібна дірка, нора»
лійко́вище «простір, вкритий воронками від снарядів»
лійкува́тий «схожий на лійку»
лійни́й «багатий на лій»
лійни́к «шевське мастило з лою»
лійня́ «ливарний завод; ливарна справа»
лія «злива»
лля́ти «лити»
лля́тий «литий»
лой «лій»
ло́йник «шевське мастило»
лойова́тий «подібний до лою»
лойови́й
лої́вка «свічка з лою»
лої́ти «змазувати лоєм»
лоюва́тий «тс.»
лоюва́тіти «ставати подібним до лою»
лоя́ний
лоя́ня «лойова свічка»
лоя́стий
ля́ти «тс.»
наділля́ти «надлити»
надлива́ти
надли́ти
надля́ти «тс.»
нали́в «набухання від припливу соків (про плоди, зерно та ін.); пухлина на нозі у коня»
налива́йко «наливальник; хлібний жучок, який з’являється, коли наливаються жита»
налива́льник
нали́ванка «вид кров’яної ковбаси»
налива́ч «наливальник»
наливе́йка «тс.»
на́ли́вка «солодкий спиртний напій, настояний на ягодах або фруктах»
наливни́й «спілий, соковитий (про плоди, зерно та ін.); пристосований для перевезення рідких вантажів»
нали́вний «налитий по вінця»
наливча́тий «соковитий»
недо́ливок «недолите до повної міри»
непере́ливки «важко, скрутно, не жарти»
о́бли́ва «ожеледиця, ожеледь] Л, Ж, [облива́ка] «тс.»
облива́льник «хлопець, що обливає водою в обливаний понеділок»
обли́ванець «той, якого при хрещенні обливають водою, а не занурюють у воду »
обли́ваний (у сполученні [о. понеділок] «великодній понеділок, коли існував звичай обливати один одного водою»)
о́бливень «ожеледь, ожеледиця»
о́бливка «шліхта, рідина, в яку кладеться пряжа перед тканням»
о́блівень «тс.»
облій «проталий, вкритий водою сніг»
облу́й «лід, що тане і обливає гілки на деревах»
отли́в «широка дошка, яку прибивають до кінців лат, щоб вітер не зривав солому із стріхи»
перели́в «переливання; перехід одного кольору в інший; чергування неоднакових звуків»
пере́ливка «забава, жарт, пустощі»
переливни́й «пов’язаний з переливанням рідини»
перели́вний «з переливами»
переливчастий «з переливами»
підле́ва «соус»
підли́ва «тс.; (спец.) рідина, розчин, яким що-небудь доливають»
підлива́ч «ливарник»
підли́вка «тс.»
підливни́й
поле́ва «глазур, емаль»
поли́в
поли́ва «глазур; полив’яний посуд; злива ВеБ»
полива́йка «лійка»
полива́лка «тс.»
полива́лник «діжка, в якій золять білизну, мітки»
полива́льник «той, хто поливає»
полива́льниця «тс. Нед; лійка Г; спеціальний посуд ткача Нед»
полива́льня «спеціальний посуд ткача»
поли́ваний «глазурований»
поли́ваник «лійка, поливальниця»
поли́ванка «поливка, поливання»
полива́нник «діжка, в якій золять білизну»
полива́ти «зрощувати; глазурувати (посуд)»
по́ливи (у виразі п. вдарили в неї «у неї трапився викидень»)
по́ли́вка «соус, підлива; [юшка; каша з тертим конопляним сім’ям; каша, залита молоком ЛексПол; рідка їжа з борошна тж»
по́ливо «глазур; полив’яний посуд»
поли́в'яний «тс.»
поли́в'яник «гончар, що виготовляє полив’яний посуд»
по́лий «вода поверх льоду»
полі́й «тс.; [потік, течія води; низинна місцевість, дно висохлого озера Ва]»
при́ли́в «приплив; [злива] Нед»
прили́вка «соус»
прилиття́ (у сполученні п. крові)
приліва́цце «приєднуватись до гурту»
проли́в «пролиття»
про́лив «течія, потік; протока»
про́ливень «злива»
проливни́й «зливовий»
про́ливом «переливаючись, з надлишком, через край»
пролиття́
пролій «злива»
ро́зли́в
розли́ва «повінь»
розлива́льний
розлива́льник
розлива́ч
розли́вка
ро́зливки «обряд над породіллею»
розливни́й
розли́вний «який широко розливається»
розли́вник
розли́вочний
розли́вчастий «який часто розливається; розпливчатий, невиразний; голосний, з переливами»
узлива́ння
ули́ва «злива»
улива́ти «поливати; швидко тікати»
улива́тися «впадати (про річку); [обливатися]»
ули́вень «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lisë албанська
lysë «струмок» албанська
ліць білоруська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
ли́я болгарська
ле́я болгарська
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leć верхньолужицька
leiþu «фруктове вино» готська
ἄλεισον «посуд для вина» грецька
λείβω «капаю, ллю» грецька
лити давньоруська
*lē˘i- «лити, текти» індоєвропейська
lliant «течія, море» кімрська
lībo «виливаю; приношу жертву» латинська
lît латиська
lîsti латиська
liju «розливатися» латиська
liêt латиська
leju латиська
lêju «лити» латиська
líeju литовська
líeti «лити» литовська
lỹja литовська
lýti «йти (про дощ); заливати» литовська
lytùs «дощ» литовська
ливне македонська
ливне македонська
ливне македонська
ливне македонська
ливне македонська
ливне македонська
ливне македонська
ливне македонська
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
liśi (ст.) нижньолужицька
laś нижньолужицька
lać польська
lić (ст.) польська
liti праслов’янська
*lьjǫ «лити» праслов’янська
*lьjati праслов’янська
*lějǫ праслов’янська
rinǫti «ринути» праслов’янська
pralieiton «розлите» прусська
islīuns «вилитий» прусська
лить російська
лȕти сербохорватська
лȕти сербохорватська
лȕти сербохорватська
лȕти сербохорватська
лȕти сербохорватська
лȕти сербохорватська
лȕти сербохорватська
liat словацька
líti словенська
пролити старослов’янська
вълити старослов’янська
излити старослов’янська
пролити старослов’янська
вълити старослов’янська
излити старослов’янська
пролити старослов’янська
вълити старослов’янська
излити старослов’янська
пролити старослов’янська
вълити старослов’янська
излити старослов’янська
пролити старослов’янська
вълити старослов’янська
излити старослов’янська
пролити старослов’янська
вълити старослов’янська
излити старослов’янська
líti чеська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.