НАХИЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

хили́ти «нагинати, пригинати що-небудь донизу, робити похилим, нахиляти СУМ, [сунути, валити валом] Чаб»

псл. xyliti «нагинати»;
загальновизнаної етимології не має;
припускається корінь *ksū-l-, що зближується з *ksou-d- (› xudъ) (Мельничук Этимология 1966, 214–215);
висловлювалася також думка про спорідненість зі слн. húla «плечовий суглоб», псл. skula (в обох словах в основі значення «вигин, опуклість» – ЭССЯ 8, 155–157), із псл. xula «осуд, ганьба» (Черных II 338–339);
менш переконливі зіставлення з ч. ст. chúlost «сором», chuliti «нахиляти» (Machek Studie 100), з алб. hunjem «cхилятися, принижуватися», uń, huń «принижений, приборканий, втихомирений» (Bern. I 413), з гр. ϰύπτω «нахилятися, нагинатися», ϰῡφός «нахилений, зігнутий» (Machek ESJČ 212) або з гр. χωλός «кривий» (Petersson AfSlPh 35, 362);
р. хи́лый, бр. хілі́ць, п. chylić, ч. chýliti, слц. chýlit’, вл. chilić, нл. chyliś, болг. хи́лав «слабий, хворобливий», схв. хи̏лав «підступний, лукавий», ст. хилити, слн. híliti «гнути, згинати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вихиля́си
вихиля́сом
захи́лий «виснажений»
захилі́ти «ослабнути»
на́вхилки
на́вхильки
на́схил
на́схиль
на́хил
нахи́лий
на́хилки
на́хилку
на́хилци «хильцем, зігнувшись, пригнувшись, крадькома»
нахи́льний
на́хильцем
на́хильци
нахиля́ти(ся)
невідхи́льний
непідхи́льний
непохи́льний «постійний, незмінний»
неприхи́льник
неухи́льний
одхи́л
одхили́ти
одхи́льний
охиля́ти «заступатися, захищати»
пере́хил
пере́хи́льцем
по́хи́л
похи́лий
похи́лина
похи́листий
похи́льний
похи́льчастий
при́хи́л
прихи́лець
прихи́листий
прихи́лище
прихи́лля
прихи́лок
прихи́льний
прихи́льник
спохи́льний
спо́хів «схил»
схил
схи́лення
схи́ли́стий
схи́лком «нахилившись»
схи́лок
схи́льний
схильни́стий
схи́льність
схи́льчи́вий
схильчи́стий
уна́хилку
у́хил
ухи́льний
ухи́льник
ухи́льницький
хи́лий «нагнутий, похилений»
хилки́й «гнучкий»
хилкомъ «нахилившись, крадучись» (XVI ст.)
хи́лци
хиль
хи́льки
хи́льний
хи́льцем
хи́льці
хи́лю-хи́лю
хиля́к «миршавий чоловік (хлопець)»
хиля́стий «хиткий, хисткий»
хиля́ти
хиля́тися «тинятися, вештатися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hunjem «cхилятися, принижуватися» албанська
хілі́ць білоруська
хи́лав «слабий, хворобливий» болгарська
chilić верхньолужицька
ϰύπτω «нахилятися, нагинатися» грецька
χωλός «кривий» грецька
chyliś нижньолужицька
chylić польська
xyliti «нагинати» праслов’янська
skula (в обох словах в основі значення «вигин, опуклість» -- ЭССЯ 8, 155--157) праслов’янська
xula «осуд, ганьба» праслов’янська
хи́лый російська
лав «підступний, лукавий» сербохорватська
chýlit' словацька
húla «плечовий суглоб» словенська
híliti «гнути, згинати» словенська
chúlost «сором» чеська
chýliti чеська
*ksū-l- ?
*ksou-d- (› xudъ)(Мельничук Этимология 1966, 214--215) ?
chúlost «сором» ?
chuliti «нахиляти» ?
?
huń «принижений, приборканий, втихомирений» ?
ϰῡφός «нахилений, зігнутий» ?
хилити ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.