НАСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
насть «прикмета, ознака»
неясне;
можливо, давніше *навість, пов’язане з вість, ві́дати;
пор. ч. návěst «сигнал»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
návěst «сигнал» | чеська |
*навість | ? |
вість | ? |
ві́дати | ? |
návěst «сигнал» | ? |
Анаста́сій
через старослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Ἀναστάσιος, Ἀναστασία утворені на основі іменника ἀνά-στασις «підняття, воскресіння», похідного від дієслова ἀν-ίστημι «піднімаю, воскрешаю», що складається з префікса ἀνα(›ἀν-) «вгору, з-, під-», спорідненого, очевидно, з псл. na-, укр. на-, і дієслова ἵστημι, спорідненого з лат. sto «стою», укр. стою́;
р. Анаста́сий, Анаста́сия, бр. Анаста́с, Анаста́сій, Наста́с, Наста́сся, др. Анастасій, Настасъ, Анасmacія, Настасья, п. Anastazy, Anastazja, ч. Anastazij, Anastasie, Anastázie, слн. Anastázia, схв. Анàстāзије, стсл. Анастасии, Анастаси, Анастаига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Анаста№сія
Анаста́с
Анастасіа
«въскр(есе)ніє»
(1627)
Анаста́сій
«въскресен»
Наста́с
Настасі́я
Наста́ска
Наста́ся
На́стка
Насту́ня
Насту́ся
На́стя
На́ця
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Анаста́с | білоруська |
Ἀναστάσιος | грецька |
Анастасій | давньоруська |
sto «стою» | латинська |
Anastazy | польська |
na- | праслов’янська |
Анаста́сий | російська |
Анàстāзије | сербохорватська |
Anastázia | словенська |
на- | українська |
стою́ | українська |
Анаста́сия | українська |
Анаста́сій | українська |
Наста́с | українська |
Наста́сся | українська |
Настасъ | українська |
Анасmacія | українська |
Настасья | українська |
Anastazij | чеська |
ἀνά-στασις «підняття, воскресіння» | ? |
ἀν-ίστημι «піднімаю, воскрешаю» | ? |
ἀνα(›ἀν-) «вгору, з-, під-» | ? |
Анастасии | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України