НАСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

насть «прикмета, ознака»

неясне;
можливо, давніше *навість, пов’язане з вість, ві́дати;
пор. ч. návěst «сигнал»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
návěst «сигнал» чеська
*навість ?
вість ?
ві́дати ?
návěst «сигнал» ?

Анаста́сій

через старослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Ἀναστάσιος, Ἀναστασία утворені на основі іменника ἀνά-στασις «підняття, воскресіння», похідного від дієслова ἀν-ίστημι «піднімаю, воскрешаю», що складається з префікса ἀνα(›ἀν-) «вгору, з-, під-», спорідненого, очевидно, з псл. na-, укр. на-, і дієслова ἵστημι, спорідненого з лат. sto «стою», укр. стою́;
р. Анаста́сий, Анаста́сия, бр. Анаста́с, Анаста́сій, Наста́с, Наста́сся, др. Анастасій, Настасъ, Анасmacія, Настасья, п. Anastazy, Anastazja, ч. Anastazij, Anastasie, Anastázie, слн. Anastázia, схв. Анàстāзије, стсл. Анастасии, Анастаси, Анастаига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Анаста№сія
Анаста́с
Анастасіа «въскр(есе)ніє» (1627)
Анаста́сій «въскресен»
Наста́с
Настасі́я
Наста́ска
Наста́ся
На́стка
Насту́ня
Насту́ся
На́стя
На́ця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Анаста́с білоруська
Ἀναστάσιος грецька
Анастасій давньоруська
sto «стою» латинська
Anastazy польська
na- праслов’янська
Анаста́сий російська
Анàстāзије сербохорватська
Anastázia словенська
на- українська
стою́ українська
Анаста́сия українська
Анаста́сій українська
Наста́с українська
Наста́сся українська
Настасъ українська
Анасmacія українська
Настасья українська
Anastazij чеська
ἀνά-στασις «підняття, воскресіння» ?
ἀν-ίστημι «піднімаю, воскрешаю» ?
ἀνα(›ἀν-) «вгору, з-, під-» ?
Анастасии ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України