НАПРИЗВОЛЯЩЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
напризволя́ще
результат злиття прийменника на з іменником [призволя́ще] «воля, розсуд»;
очевидно, первісно означало «на (власний) розсуд, на (власну) волю»;
пор. р. на произвол судьбы;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на «воля, розсуд» | ? |
| призволя́ще «воля, розсуд» | ? |
| означало «на (власний) розсуд, на (власну) волю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України