НАЛЯКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ляк «страх»

псл. lękъ «страх», похідне від lękati / lęcati «згинати, кривити; напинати, натягати; ставити пастки (за допомогою напинання)»;
значення «викликати страх» могло виникнути на основі значення «згинати», можливо, спочатку у зворотного дієслова lękati se «згинатися» › «згинатися від страху» (пор. щодо семантики лит. bū́gti «тривожитися, лякатися», що зводиться до іє. *bheug-, *bheugh- «згинати, гнути»);
пов’язане з р. [ля́ка] «собака з ввігнутим хребтом», [ля́кий] «кривий, горбатий, зігнутий», укр. [ляц] «обвід, основа корзини», лук «зброя, дуга», лу́ка́;
споріднене з лит. lenkiù, leñkti «гнути; уникати», лтс. lìekt «згинати; опановувати», дісл. lеngіа «ремінь», алб. lëngór «гнучкий»;
іє. *lenk- «гнути»: недостатньо обгрунтована думка (Machek ESJČ 325) про зв’язок з нім. schrecken «лякати», спорідненим із страх;
р. [ляк, ляка́ть], бр. [ляк, лека́ць], п. lęk, lękać, ч. lek, lekati, слц. l’ak, l’akať, нл. lěkaś, схв. лéцати «бути хворим, ледве рухатися від виснаження», лȅцати се «тремтіти від страху, болю; уникати, ухилятися», ст. lécatі «боятися, відчувати страх», слн. [lékniti se] «злякатися», [lécati] «вигинати, гнути; ставити пастки; тривожитися», [lę́caţi se] «тремтіти, боятися», стсл. лѧцати «ставити пастки, ловити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́лякати «злякати, вигнати»
ви́лякатися «довго боятися»
вляка́тися
заляка́тися «злякатися»
заля́кувати
зляк «переляк»
зляка́ти
зляка́тися
злякну́ти «злякати»
зля́ку
ля́каний
ляка́ти
ляка́тися
лякли́вий
ляку́чий «лякливий»
лячли́вий «тс.»
лячни́й «страшний; викликаний переляком; [боязливий МСБГ]»
ля́чно «страшно»
ля́шно «тс.»
наля́канець «наляканий»
наля́каний
наляка́ти
наляка́тися
наля́кувати
переля́к
переля́каний
переляка́тися
позалякувати
поля́ка «загальний переляк, паніка»
поляка́ти
поляка́тися «перелякатися» (про багатьох)
поналя́кувати «налякати» (багатьоx)
пополяка́ти «дуже налякати»
уляка́тися
улякну́тися «злякатися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lëngór «гнучкий» албанська
ляк білоруська
лека́ць білоруська
lеngіа «ремінь» давньоісландська
*bheug- індоєвропейська
*bheugh- індоєвропейська
*lenk- «гнути» індоєвропейська
lìekt «згинати; опановувати» латиська
bū́gti литовська
lenkiù литовська
leñkti «гнути; уникати» литовська
lěkaś нижньолужицька
schrecken «лякати» німецька
lęk польська
lękać польська
lękъ «страх» праслов’янська
lęcati «згинати, кривити; напинати, натягати; ставити пастки (за допомогою напинання)» праслов’янська
lękati праслов’янська
lękati se «викликати страх» праслов’янська
ля́ка «собака з ввігнутим хребтом» російська
ля́кий «кривий, горбатий, зігнутий» російська
ляк російська
ляка́ть російська
лéцати cе «бути хворим, ледве рухатися від виснаження» сербохорватська
лȅцати cе «тремтіти від страху, болю; уникати, ухилятися» сербохорватська
lécatі «боятися, відчувати страх» (ст.) сербохорватська
l'ak словацька
l'akať словацька
lékniti se «злякатися» словенська
lécati «вигинати, гнути; ставити пастки; тривожитися» словенська
lę́caţi se «тремтіти, боятися» словенська
лѧцати «ставити пастки, ловити» старослов’янська
ляц «обвід, основа корзини» українська
лук «зброя, дуга» українська
лу́ка́ українська
страх українська
lek чеська
lekati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.