НАВОЗНА — ЕТИМОЛОГІЯ

ве́зти́

псл. vezti, voziti;
споріднене з лит. vèžti «везти», лтс. vezums «віз, вантаж», двн. wegan, wekan «рухатися», wāga «вага», нвн. Weg «дорога», гот. gawigan «трясти, рухати», лат. veho «везу», гр. ὄχος «віз», алб. vjeth «краду», сперс. vadžitan, vazītan «їхати, втікати», ав. vazaiti «везе, їде», дінд. váhati «везе»;
іє. *uegh«рухати, тягнути, їхати»;
р. везти́, бр. ве́зці, др. везти, п. wieźć, ч. vézti, слц. viezt′, вл. wjezć, нл. wjazć, болг. веза́, м. вози, схв. вòзити, слн. vésti, стсл. везѫ, вести;
Фонетичні та словотвірні варіанти

везі́ння
везу́чий «який добре везе; якому щастить»
везу́чість
ви́віз
ви́возець «той, що вивозить що-небудь»
вивозни́й (у виразі вивозні воли «пара сильних волів»)
ві́дві́з
віз
візни́й «візник»
візни́к
візни́ка
візникува́ти
візни́цтво
візни́ця
візни́чий
воза́рня «приміщення для возів»
вози́ти
вози́тися «довго, безрезультатно займатися»
возі́вня
возі́й
возі́льник
во́зний (іст.)
возни́ця
возове́ «вид податку»
возови́й «їздовий»
возови́к
возови́ця «період звезення скошеного хліба»
возовня
возувень «дно воза»
во́зчик
во́зькатися «тс.»
возя́рка «тс.»
до́ві́з
за́ві́з
заві́зкувато «тс.»
заві́зни́к
заві́зно «багато навезено» (у млині)
заво́жений «брудний»
завози́ти «забруднити»
запрові́зне «плата за проїзд»
зве́зти «вдарити»
зво́жай «возовиця»
звози́ти «тс.»
на́віз «гній; великий привіз»
навоза́йка «не повністю навантажений віз»
наво́зний «гнойовий»
наво́зник
обві́з
переві́з
перевізне́ «гроші за проїзд»
перевізни́й (у т. ч. «транспортабельний»)
переві́зни́к
переві́зчик
перево́за «переправа»
перево́зець «перевізник»
перево́зини «перевезення, переселення»
перевозо́вий «транзитний»
по́віз «екіпаж» (заст.)
пово́з «обов’язок їхати чи везти»
пово́зка «візок»
пово́зне «мито з воза»
пово́зник «візник»
повозо́вий «упряжний» (кінь)] Ж
при́ві́з
приво́зни́й
привозо́вий
уве́зення
уві́з «імпорт»
у́віз «глибокий хід, балка, вузький прохід»
узві́з «підйом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vazaiti «везе, їде» авестійська
vjeth «краду» албанська
ве́зці білоруська
веза́ болгарська
wjezć верхньолужицька
gawigan «трясти, рухати» готська
ὄχος «віз» грецька
wegan давньоверхньонімецька
váhati «везе» давньоіндійська
везти давньоруська
*uegh «рухати, тягнути, їхати» індоєвропейська
veho «везу» латинська
vezums «віз, вантаж» латиська
vèžti «везти» литовська
вози македонська
wjazć нижньолужицька
Weg «дорога» нововерхньонімецька
wieźć польська
vezti праслов’янська
везти́ російська
вòзити сербохорватська
vadžitan середньоперська
viezt′ словацька
vésti словенська
везѫ старослов’янська
вести українська
vézti чеська
voziti ?
wekan «рухатися» ?
wāga «вага» ?
vazītan «їхати, втікати» ?


на́віз «гній»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. nawóz «гній», паралельне до р. наво́з «тс.», пов’язане з дієсловом nawozić «навозити» і первісно означало «гній, навезений на поле»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навози́ти «угноїти»
наво́зний «гнойовий»
наво́зник «гнойовик, Philonthus» (ент.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nawóz «гній» польська
nawozić «навозити» польська
наво́з «тс.» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.