НАВА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. navь «мрець, смерть», пов’язане з nyti «нити»;

споріднене з лтс. nâve «смерть», nâvêt «умертвляти», лит. nõvyti «тс.», nõve «смерть, пригнічення, мука», прус. nowis «труп; тулуб», гот. naus «труп, мрець», дієсл. nár «труп», гр. νενευκέναι «помирати»;

далі пов’язується з гр. ναυ̃ς «корабель», лат. navis «тс.», спочатку як назва «корабля мертвих», що набула далі значень «мертві», «смерть»;

р. [навь] «мрець», др. навъ, навь, навие «тс.», ч. ст. nav «потойбічний світ», náva, nava «тс.», слц. nava «житло для добрих душ», болг. м. на́ви «злі духи, що мучать породіллю», слн. návje «некрополь; [душі нехрещених дітей (у казках)]», návček «похоронний дзвін», стсл. навь «мрець»;

запозичення з польської мови;

п. nawa «корабель; неф», як і ч. ст. náv, náva «тс.», схв. нȃв «корабель», нȃва «тс.», походять від лат. nāvis «корабель», спорідненого з дінд. nā́uḥ, вірм. nav, гр. ναυ̃ς, дірл. náu «тс.»;

чеські форми виводяться (Machek ESJČ 391) через італійське посередництво (іт. nave ‹ лат. nāvis);

безпосередньо пов’язане з [нав] «домовина», [навк] «мрець»;

форми ма́вка, [ня́вка] виникли в результаті деетимологізації і зближення з дієсловами [ма́вкати] «нявчати», ня́вкати «тс.»;

п. nawka «мавка», [mawka, miawka] «тс.» (з укр.);