НАБІГТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бі́гти

псл. Běg-/běž« ‹*bědž-) ‹ *bēg- «утікати з переляку»;
лит. begti, лтс. běgt, прус. begeiti, гінді bhāgnā «бігти, утікати, уникати», бенг. bhāgā «утікати, вислизати», тох. A pkäpt, гр. φέβομαϳ «утікаю, боюся», φόβος «втеча, страх»;
не всіма приймаються зіставлення (Hirt Ablaut 135; Reichelt KZ 39, 40) з гр. φεύγω «утікаю», лат. fugio «тс.», гот. biugan «гнути», лит. bugti «лякатися, відступати», дангл. būgan «гнутися, утікати»;
з укіраїнської мови рум. Bihúncă «дрожки», молд. биху́нкэ «тс.»;
р. бе́гать, бежа́ть, бр. бе́гчы, бе́гаць, др. бѣгати, бѣжати, бѣчи, п. biegać, biec, ч. běhati, běžeti, слц. behať, bežať, вл. běhać, běžeć, нл. běhaś, béžaś, полаб. bezət, болг. бя́гам, м. бега, схв. бèжати, бȅгати, слн. bégati, bežáti, стcл. бѣгати, вѣжати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бєти
біва́чкаЖ «тс.»
біг
біга́
бігавка
бі́галка «водяна блоха»
бігани́на
бі́ганка «тс.»
бі́гати
бі́гатися «гуляти» (про корову)
бігки́й
біѓлай
біглецьЖ
бі́гма
бі́гнути
біго́висько «іподром»
біго́м
біготня́
біго́ю «риссю»
бігу́н
бігу́н «верея; [великий льон ВеНЗн]»
бігу́нка «понос»
бігунки́ «дрожки»
бігуно́к (тех.)
бігунці́ «тс.»
бігу́нчик «зигзаг»
бігу́ха
бігу́чий
бігу́чка
бігце́м
бі́гці
бі́гчи
біжа́к «стежка»
біжаки́ «Cursoria»
бі́женець
бі́женство
біжка́
бі́жний «завідний» (край невода)
біжня́ «тс.»
біжу́чий
бізце́м
бі́чи
вибіжна́ «місце для причалювання човна після закидання невода»
за біглий
забі
забі́г
за́біг
забі́га
забіга́йлівка
забіга́йло
за́бі́жка
запобігати
запобі́гливий
запобігу́чий
запобі́жний
запобіжник
збіг «поєднання, одночасність; схожість; поступове потоншення; [утікач, утеча]»
збі́ганий «утомлений біганиною»
збігленє́ «передчасні роди»
збі́глець «утікач»«управність»
збі́глий
збігли́на «тс.»
збіго́висько
збіго́вище
збіжи́стий «який різко потоншується» (про стовбур дерева)
збі́жний
набі
набі́г
на́бігці
набі́жка
обіг
обі́жний
обі́жник
пере́біг
пере́бігом
перебі́жка
пере́біжки
перебі́жний
перебі́жчик
пі́дбігцем
побі́гайка
побіга́нки
побі́гач
побіга́шки
побіге́ньки
побігу́ця
побігу́щий
побі́жний
побіжу́щий
прибіжа́нин
пробі́г
пробі́жка
ро́збі́г
розбі́жка
розбі́жний
спобі «спіткати»
убіга́ч
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bhāgā «утікати, вислизати» бенгалі
бе́гчы білоруська
бя́гам болгарська
běhać верхньолужицька
běžeć верхньолужицька
biugan «гнути» готська
φέβομαϳ «утікаю, боюся» грецька
φεύγω «утікаю» грецька
būgan «гнутися, утікати» давньоанглійська
бѣгати давньоруська
fugio «тс.» латинська
běgt латиська
begti литовська
bugti «лякатися, відступати» литовська
бега македонська
биху́нкэ «тс.» молдавська
běhaś нижньолужицька
béžaś нижньолужицька
bezət полабська
biegać польська
biec польська
Běg-/běž « ‹*běd$ž-) ‹ *bēg- «утікати з переляку» праслов’янська
begeiti прусська
бе́гать російська
Bihúncă «дрожки» румунська
бèжати сербохорватська
behať словацька
bežať словацька
bégati словенська
bežáti словенська
бежа́ть українська
бе́гаць українська
бѣжати українська
бѣчи українська
бȅгати українська
вѣжати українська
běhati чеська
běžeti чеська
bhāgnā «бігти, утікати, уникати» ?
A ?
φόβος «втеча, страх» ?
бѣгати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.