МІХУР — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. měхurь (‹*moixour-), měxyrь (‹*moixūr-) похідне від měхъ «міх»;

у якийсь спосіб пов’язане також з [мо́хна, мо́шна];

р. [михи́рь] «membrum virile», п. [miechur] «сечовий міхур», ч. měchýř «пухир; сечовий міхур», слц. mechúr «пузир», болг. меху́р «пухир; міхур», м. меур «міхур», схв. мȅхур «пухир; міхур», слн. mehúr «тс.»;

похідні утворення від міху́р;

назви зумовлені тим, що плоди цих рослин знаходяться в здутих закритих чашечках або міхурцях;

п. [miechuwka] «фізаліс», [miechunka] «тс.; міхурник», ч. měchýřník «міхурник», [měchunka] «фізаліс» (з п.), слц. mechúrnik «міхурник»;

результат контамінації слів міху́р і пухи́р;

зіставляється також (Куркина Этимология 1971, 87; Prusík KZ 35, 601) з ч. pěchúr (анат.) «матка», цсл. пѣхырь «бульбашка», які зводяться (Petersson PBrB 43, 141–153) до іє. *pois-/peis- «дути»;