МІЗАНТРОП — ЕТИМОЛОГІЯ
мізантро́п «людиноненависник»
запозичення з французької мови;
фр. misanthrope походить від гр. μισάνϑρωπος «тс.», що складається з основ дієслова μισέω «ненавиджу» неясного походження і ἄνϑρωπος «людина»;
р. болг. м. мізантро́п, бр. мізантро́п, п. слц. вл. mizantrop, ч. misantrop, схв. мизàнтроп, слн. mizantróp;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мізантропі́чний
мізантро́пія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мізантро́п | білоруська |
| мізантро́п | болгарська |
| mizantrop | верхньолужицька |
| μισάνϑρωπος «тс.» | грецька |
| мізантро́п | македонська |
| mizantrop | польська |
| мізантро́п | російська |
| мизàнтроп | сербохорватська |
| mizantrop | словацька |
| mizantróp | словенська |
| misanthrope | французька |
| misantrop | чеська |
| μισέω «ненавиджу» | ? |
| ἄνϑρωπος «людина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України