МЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мча́ти «переміщати(ся) з великою швидкістю»
псл. mъčаtі «тс.», пов’язане чергуванням звуків з mъknǫti, mykati;
споріднене з лит. mùkti «утікати», лтс. mukt «тс.», дінд. muñcáti «звільняє», mucáti «ТС.»;
р. [мча́ть(ся) «переміщати(ся) з великою швидкістю», бр. [мкнуць] «штовхнути; побігти», др. мъчати «швидко везти; швидко рухатися; викрадати», промъкнути ся «промчатися», ч. ст. mčieti «волокти, тягти», болг. мъ́кна «тягну», схв. дòмчати се «ухопити», стсл. мъчати «рухати, переміщати, кидати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
имчи́ти
«змушувати швидко йти»
мча́лка
«вісниця; розпорядник на весіллі Ж»
розімча́ти
«рознести, розметати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мкнуць «штовхнути; побігти» | білоруська |
| мъ́кна «тягну» | болгарська |
| muñcáti «звільняє» | давньоіндійська |
| мъчати «швидко везти; швидко рухатися; викрадати» | давньоруська |
| mukt «тс.» | латиська |
| mùkti «утікати» | литовська |
| mъčаtі «тс.» | праслов’янська |
| мча́ть «переміщати(ся) з великою швидкістю» (ся) | російська |
| дòмчати «ухопити» | сербохорватська |
| мъчати «рухати, переміщати, кидати» | старослов’янська |
| промъкнути «промчатися» | українська |
| mčieti «волокти, тягти» | чеська |
| mykati | ? |
| mucáti «ТС.» | ? |
| mčieti «волокти, тягти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України