МУШКЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
мушке́т «старовинна ґнотова рушниця»
через посередництво польської та західноєвропейських мов (н. Muskéte, фр. mousquet «тс.») запозичено з італійської;
іт. moschetto «стріла для арбалету, мушкет; маленька мушка» походить від слат. musca «муха; вид метального пристрою», спорідненого з псл. muxа, укр. му́ха;
р. бр. болг. мушке́т, п. muszkiet, ч. слц. mušketa, схв. мỳшкет, мушкèта, слн. muškéta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мушкете́р
«солдат, озброєний мушкетом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мушке́т | білоруська |
| мушке́т | болгарська |
| moschetto «стріла для арбалету, мушкет; маленька мушка» | італійська |
| muszkiet | польська |
| muxа | праслов’янська |
| мушке́т | російська |
| мỳшкет | сербохорватська |
| musca «муха; вид метального пристрою» | середньолатинська |
| mušketa | словацька |
| muškéta | словенська |
| му́ха | українська |
| мушкèта | українська |
| mušketa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України