МУРУГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
муру́гий «рудий або темно-сірий з темними смугами; [нечиcтого, брудного кольору; темно-коричневий; чорно-сірий; чорно-жовтий Ж]»
очевидно, пов’язане з му́рий;
зіставляється також з [му́ргий] (Преобр. І 570), з р. марать (Фасмер III 14);
р. муру́гий «темно-бурий або рудо-бурий», [мору́гий] «брудно-сірий» (про кота), п. morągi «смугастий», слн. maróga «пляма», смуга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мору́гий
«рудий або темно-cірий з темними смугами»
муру́га
«віл сіро-білої масті з вузькими темними смугами»
муругова́тий
«бурий з темними смугами; тигровий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| morągi «смугастий» | польська |
| марать | російська |
| муру́гий «темно-бурий або рудо-бурий» | російська |
| maróga «пляма» | словенська |
| мору́гий «брудно-сірий» (про кота) | українська |
| смуга» | українська |
| му́рий | ? |
| му́ргий | ? |
му́ргий «нечистої брудної масті; темно-коричневий; чорно-сірий; чорножовтий»
молд. мург «гнідий», рум. murg «темно-гнідий», як і алб. murk «тс.», етимологічно неясне;
зазнало часткового змішування з мурий;
очевидно, віддалено споріднене з псл. morǫgъ, укр. муру́гий;
зіставляється з лат. amurca (amurga) «темна рідина, що витікає при видавлюванні оливкової олії» (Преобр. І 570; Младенов 308);
запозичення із східнороманських мов;
п. [murgaty] «з чорною головою» (про тварину), murga «віл з темною головою і шиєю», ч murgastý «смугастий», болг. м. му́рг(ав) «смуглявий», схв. мўргаст «оливкового кольору»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́рґа
«чорний віл Ж; кличка вівці Доп. УжДУ IV»
мурга́вий
мургани́стий
«перістий, з темними смугами»
мурґа́ня
мурга́стий
мурга́тий
мурґа́тий
мурґа́ша
(клички овець)
мургі́й
«віл майже чорної масті»
мургу́рий
«ТС.»
мурґу́ца
(кличка чорної корови)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| murk «тс.» | албанська |
| му́рг «смуглявий» (ав) | болгарська |
| amurca «темна рідина, що витікає при видавлюванні оливкової олії» (amurga)(Преобр. І 570; Младенов 308) | латинська |
| му́рг «смуглявий» (ав) | македонська |
| мург «гнідий» | молдавська |
| murgaty «з чорною головою»«віл з темною головою і шиєю» (про тварину), murga | польська |
| morǫgъ | праслов’янська |
| murg «темно-гнідий» | румунська |
| м «оливкового кольору» | сербохорватська |
| муру́гий | українська |
| ч murgastý «смугастий» | українська |
| мурий | ? |
му́рзати «бруднити (обличчя, руки)»
не зовсім ясне;
зіставлялося з му́рий, муру́гий (Brückner 348);
менш імовірний зв’язок з мурза́ «татарський князь; феодал» (переносно «той, хто має темне обличчя» – Преобр. І 569), як і з п. murzyn (вимовляється мужин) «мавр, негр» (Меркулова Этимология 1968, 80);
р. [му́рза́] «бруднуля», бр. му́рзаць «бруднити», п. murzać «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заму́рза
«замазура»
марузатий
«тс.»
му́рза
«повидло; страва з фруктів»
му́рза́
мурза́к
«порода бичків, що водяться на дні лиману в мулі»
мурза́тий
«брудний, з брудним обличчям»
эамурзя́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́рзаць «бруднити» | білоруська |
| murzyn «мавр, негр» (вимовляється мужин)(Меркулова Этимология 1968, 80) | польська |
| murzać «тс.» | польська |
| му́рий | ? |
| муру́гий | ? |
| мурза́ «татарський князь; феодал» (переносно «той, хто має темне обличчя» -- Преобр. І 569) | ? |
| му́рза́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України