МОШНА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. mošьna (‹*mox-ĭna) «гаманець, торба»;

споріднене з лит. mãkas «гаманець», [mẽkeris] «тс.», makštìs (mãkštys) «піхви», лтс. maks «гаманець», далі, можливо, з двн. mago «шлунок», дангл. maga «тс.»;

р. мошна́ «гаманець; торба», бр. машна́ (заст.) «гаманець; шкіряний капшук», п. moszna «мошонка (анат.); (заст.) мішечок, торба», ч. mošna «торба», слц. заст. mošna «мошонка» (анат.), вл. mošeń «гаманець», нл. mošyna «тс.», схв. мȍшња «капшук», мȍшње (мн.) «мошонка» (анат.), слн. môšnja «гаманець; мошонка», стсл. мoшьна «торба»;

псл. měхurь (‹*moixour-), měxyrь (‹*moixūr-) похідне від měхъ «міх»;

у якийсь спосіб пов’язане також з [мо́хна, мо́шна];

р. [михи́рь] «membrum virile», п. [miechur] «сечовий міхур», ч. měchýř «пухир; сечовий міхур», слц. mechúr «пузир», болг. меху́р «пухир; міхур», м. меур «міхур», схв. мȅхур «пухир; міхур», слн. mehúr «тс.»;

пов’язання з мох (Machek ESJČ 372; Jm. rostl. 102; Zubatý St. a čl. I 2, 318) недостатньо обґрунтоване, опушеність характерна лише для деяких видів перстача і невластива даному виду;

назва зумовлена тим, що плід перстача повзучого знаходиться в закритій чашечці;

очевидно, фонетичний варіант форми [мо́шна] букв. «сумка, калитка, міхурець»;

р. [мохна], п. діал. ч. слц. mochna «тс.» (з укр.);

очевидно., похідне утворення від [мо́хна] «калитка, сумка», фонетичного варіанта форми [мо́шна] «тс.»;

тлумачення як переносного (очевидно, як пов’язаного з мохна́тий) (Желех. І 455) непереконливе;

запозичення з російської мови;

р. моше́нник «шахрай» пов’язується з мошна́ «гаманець»;

пор. вл. mošničkar «кишеньковий злодій»;

бр. машэннік, болт. моше́ник;

похідне утворення від [мо́шна] «мошонка» (анат.);

назва зумовлена бульбоподібним виглядом потовщених коренів очитку;

пор. іншу його назву [шишкач] за тією ж ознакою;