МОТРЕЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
Мотро́на (жіноче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Ματρώνη походить від лат. Mātrōna, букв. «поважна заміжня жінка», пов’язаного з māter «мати», що відповідає псл. mati, укр. ма́ти;
р. Матрёна, Матро́на, бр. болг. Матро́на, Матру́на, стсл. Матрона;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Матрина
«учтивая невѣста, пани, господиня»
(1627)
Матро́на
Мотру́на
Мо́тря
Мо́тя
«ст.»
(1428)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Матро́на | білоруська |
Матро́на | болгарська |
Ματρώνη | грецька |
Mātrōna | латинська |
mati | праслов’янська |
Матрёна | російська |
Матрона | старослов’янська |
ма́ти | українська |
Матро́на | українська |
Матру́на | українська |
māter «мати» | ? |
смотрі́ти «дивитися; шукати мацати; стежити; берегти»
псл. sъmotriti «дивитися; оглядати; думати», утворене за допомогою префікса sъ- (‹*sъn-) від дієслова motriti «дивитися», похідного від прикметника *motrъ «обережний», спорідненого з лит. matrùs, išmatrùs «тс.», įmatrùs «спритний, меткий», matóti «бачити; глядіти; виднітися», įmatóti «побачити, угледіти; помітити; розрізнювати», лтс. mast «сприймати, відчувати; спостерігати», matót «відчувати, помічати», гр. ματεύω «шукаю, прямую, прагну», μάτος«розшук»;
іє. *mat- (‹*ma-) «відчування, відчуття; почуття»;
припускається (Fraenkel IF 49, 208–209) також зв’язок з псл. metati «метати, кидати», що продовжує іє. *met- (‹*mē-) «кидати; міряти», і тому пропонується для лит. matóti «глядіти», р. смотре́ть реконструкція первісного значення «кидати погляди»;
р. смотре́ть, [мотре́ть] «дивитися», бр. [сматрэ́ць] «тс.; доглядати», др. съмотрѣти «дивитися; наглядати; піклуватися; думати, міркувати», п. [smotrzyć] «збирати», [smatrzyć] «тс.», болг. [смо́тра] «думаю», [мо́тря] «дивлюся», заст. смотря́вамъ «відмічаю, звертаю увагу, бачу», схв. сма̏трити «побачити, угледіти, виявити», ма̏трити «дивитися, спостерігати, наглядати», сма́трати «вважати; (заст.) спостерігати, наглядати», смо̏трен «обачливий, обережний», слн. [smotrìv] «тс.», smótrа «огляд», smátrati «вважати, думати», цсл. мотрити «дивитися», стсл. съмотрити «подивитися, оглянути, помітити, дивитися, спостерігати, звернути увагу; впізнати; усвідомити; обміркувати, розглянути; піклуватися», съмотрати, съматр›ати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
досмотри́ти
«угледіти»
смотр
«огляд»
(з р.)
смотри́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сматрэ́ць «тс.; доглядати» | білоруська |
смо́тра «думаю» | болгарська |
ματεύω «шукаю, прямую, прагну» | грецька |
съмотрѣти «дивитися; наглядати; піклуватися; думати, міркувати» | давньоруська |
*mat- «відчування, відчуття; почуття» (‹*ma-) | індоєвропейська |
*met- «кидати; міряти» (‹*mē-) | індоєвропейська |
mast «сприймати, відчувати; спостерігати» | латиська |
matrùs | литовська |
matóti «глядіти» | литовська |
smotrzyć «збирати» | польська |
sъmotriti «дивитися; оглядати; думати» | праслов’янська |
metati «метати, кидати» | праслов’янська |
смотре́ть «кидати погляди» | російська |
смотре́ть | російська |
трити «побачити, угледіти, виявити» | сербохорватська |
smotrìv «тс.»«огляд»«вважати, думати» | словенська |
smótrа «тс.»«огляд»«вважати, думати» | словенська |
smátrati «тс.»«огляд»«вважати, думати» | словенська |
съмотрити «подивитися, оглянути, помітити, дивитися, спостерігати, звернути увагу; впізнати; усвідомити; обміркувати, розглянути; піклуватися» | старослов’янська |
мотре́ть «дивитися» | українська |
smatrzyć «тс.» | українська |
мо́тря «дивлюся» | українська |
трити «дивитися, спостерігати, наглядати» | українська |
сма́трати «вважати; (заст.) спостерігати, наглядати» | українська |
трен «обачливий, обережний» | українська |
съмотрати | українська |
съматр›ати «тс.» | українська |
мотрити «дивитися» | церковнослов’янська |
motriti «дивитися» (‹*sъn-) | ? |
*motrъ «обережний» | ? |
išmatrùs «тс.» | ? |
įmatrùs «спритний, меткий» | ? |
matóti «бачити; глядіти; виднітися» | ? |
įmatóti «побачити, угледіти; помітити; розрізнювати» | ? |
matót «відчувати, помічати» | ? |
μάτος «розшук» | ? |
смотря́вамъ «відмічаю, звертаю увагу, бачу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України