МОТОРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

мото- (перша частина складних слів типу мотого́нки, моточасти́на, моточо́вен і т. д.)

результат скорочення слів мото́рний, моторизо́ваний і мотоцикле́тний, похідних від мото́р, мотоци́кл (див.);
р. болг. схв. мото-, бр. мота-, п. ч. слц. слн. moto-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мота- білоруська
мото- болгарська
moto- польська
мото- російська
мото- сербохорватська
moto- словацька
moto- словенська
moto- чеська
мото́рний ?
моторизо́ваний ?
мотоцикле́тний ?
мото́р ?
мотоци́кл ?


мото́ри́ти «робити, діяти»

не зовсім ясне;
зіставляється з мота́ти, мета́ти, лит. matarúoti «махати (бичем), вертіти (хвостом)»;
р. [мо́то́рный] «тс.; здібний, умілий; хоробрий, сильний; веселий, балакучий», [мото́рить] «багато говорити», бр. [мато́рны] «спритний, жвавий», п. [motorny] «спритний, меткий», ч. слц. nemotorný «незграбний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мото́рний «спритний, жвавий; [вродливий Ж]»
моторува́ти «ТС.»
мотору́н «діяльна, жвава людина»
мотору́ха «тс.» (про жінку)
моторя́ка «тс.»
моторя́чий «спритний, жвавий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мато́рны «спритний, жвавий» білоруська
matarúoti «махати (бичем), вертіти (хвостом)» литовська
motorny «спритний, меткий» польська
мо́то́рный «тс.; здібний, умілий; хоробрий, сильний; веселий, балакучий» російська
nemotorný «незграбний» словацька
мото́рить «багато говорити» українська
nemotorný «незграбний» чеська
мота́ти ?
мета́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.