МОРЩИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мо́рщити
пов’язання з п. ст. merskać «шмагати; сильно бити», псл. *mьrskati «стьобати, бити» (Brükner 323; Holub–Kop. 233), як і зближення з псл. *morkь «морок» (Младенов 307), недостатньо обґрунтоване;
псл. *mьrsčiti «морщити», *mьrxnǫti (‹*mrs-) «морщитися»;
споріднене з лтс. mãrksla «жирова cкладка, подвійне підборіддя», mãrksna «подвійне підборіддя»;
зіставляється також (Machek ESJČ 380) з дінд. mûrcchati «збігається, гусне, застигає»;
р. мо́рщить «морщити», [мо́рснуть] «тс.», [морх] «оборки на рукавах жіночого одягу», бр. мо́ршчыць, п. marszczyć, ч. smrsknouti se «збігтися, скипітися (про молоко); зменшитися в об’ємі (про м’ясо)», smrštiti se «швидко скрутитися» (про змію), слц. mr(a)štit «морщити», вл. moršćić, нл. maršćiś, болг. мръ́щя «тс.», м. мршти се «морщиться, хмуриться», схв. м́рска «зморшка», м́рштити се «хмуритися, морщитися», слн. mŕščiti «морщити, хмурити (брови)», цсл. съмръштити «зморщити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ж
змо́рхлий
«який покрився зморшками; зморщений, скручений»
змо́рхнутися
«тс.»
змо́рхтися
«зморщитися»
змо́ршка
змо́ршкуватий
змо́рщений
змо́рщина
«зморшка»
змо́рщка
«тс.»
мо́рхлий
«зморшкуватий, зморщений»
морхля́к
«пучок зморшок, що-небудь поморщене»
мо́рхнути
«покриватися зморшками»
(про плоди)
мо́ршень
«черевик із суцільного шматка шкіри»
мо́ршіна
«зморшка на сорочці біля шиї і на рукавах»
мо́ршінє
«тс.»
(зб.)
мо́ршінка
«сорочка, зібрана в зморшки коло шиї; вид різбярського орнаменту»
моршо́к
«зморшка»
мо́рща
«складка, зморшка»
морща́вий
«покритий зморшками»
морщи́на́ «зморшка» СУМ
морщине́ць
«черевик із суцільного шматка шкіри»
морщи́нє
«гувті складки на жіночій сукні»
(зб.)
морщи́нка
«невелика зморшка; частина рукава жіночої сорочки у галицьких покутян; вставка, вшита під уставкою»
мо́рщитися
мо́рщінка
«збористий комір жіночої сорочки Ж; жіноча сорочка, зібрана в складки коло шиї МСБГ»
мо́рщка
«зморшка»
морщу́н
«черевик із суцільного шматка шкіри»
помо́рхлий
помо́рхнути
сморшо́к
«зморшка»
шмо́ршки
«зморшки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́ршчыць | білоруська |
| мръ́щя «тс.» | болгарська |
| moršćić | верхньолужицька |
| mûrcchati «збігається, гусне, застигає» | давньоіндійська |
| mãrksla «жирова cкладка, подвійне підборіддя» | латиська |
| мршти «морщиться, хмуриться» | македонська |
| maršćiś | нижньолужицька |
| merskać «шмагати; сильно бити» | польська |
| marszczyć | польська |
| *mьrskati «стьобати, бити» | праслов’янська |
| *morkь «морок» | праслов’янська |
| *mьrsčiti «морщити» | праслов’янська |
| мо́рщить «морщити» | російська |
| м́рска «зморшка» | сербохорватська |
| mr(a)štit «морщити» | словацька |
| mŕščiti «морщити, хмурити (брови)» | словенська |
| мо́рснуть «тс.» | українська |
| морх «оборки на рукавах жіночого одягу» | українська |
| м́рштити «хмуритися, морщитися» | українська |
| съмръштити «зморщити» | церковнослов’янська |
| smrsknouti se «збігтися, скипітися (про молоко); зменшитися в об’ємі (про м’ясо)»«швидко скрутитися» (про змію) | чеська |
| smrštiti se «збігтися, скипітися (про молоко); зменшитися в об’ємі (про м’ясо)»«швидко скрутитися» (про змію) | чеська |
| merskać «шмагати; сильно бити» | ? |
| *mьrxnǫti «морщитися» (‹*m$rs-) | ? |
| mãrksna «подвійне підборіддя» | ? |
мо́рскати «сильно, з розмаху бити»
псл. *mьrskati «стьобати, бити»;
дальша етимологія непевна;
можливо, споріднене з лит. šmìrkšterėti «похльоскати, постьобати», šmikšti «швидко бігти, їхати»;
пов’язання з мо́рщити (Brückner 323; Holub–Kop. 233) недостатньо обґрунтоване;
р. [морсну́ть] «сильно вдарити», бр. [марскану́ць] «шпурнути; стьобнути, вдарити», п. ст. merskać «шмагати, сильно бити», ч. mrskati «хльоскати, стьобати, лупцювати», слц. mrskat’, вл. morskać, нл. marskaś «тс.», р.-цсл. мърскъ «бич»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мо́рскатися
«тинятися»
морсну́ти
«сильно вдарити; [швидко стрибнути Ж]»
мо́рськати
«злегка бити»
морськи́й
«хльосткий»
(про гілляки)
мурсну́те
«раптово піти»
(про дощ)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марскану́ць «шпурнути; стьобнути, вдарити» | білоруська |
| morskać | верхньолужицька |
| šmìrkšterėti «похльоскати, постьобати» | литовська |
| marskaś «тс.» | нижньолужицька |
| merskać «шмагати, сильно бити» | польська |
| *mьrskati «стьобати, бити» | праслов’янська |
| морсну́ть «сильно вдарити» | російська |
| мърскъ «бич» | русько-церковнослов’янська |
| mrskat' | словацька |
| mrskati «хльоскати, стьобати, лупцювати» | чеська |
| šmikšti «швидко бігти, їхати» | ? |
| мо́рщити | ? |
| merskać «шмагати, сильно бити» | ? |
мо́рча «непривітне обличчя»
неясне;
можливо, пов’язане з мо́рщити;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́рщити | ? |
мо́ршки́ «гриб зморшок, Моrchella (Agaricus phallus esculentus)» (бот.)
пов’язане з мо́рщити;
назва зумовлена тим, що гриб має зморшкувату шапинку;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змо́ршка
змо́ршок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́рщити | ? |
сморг «гриб зморшок справжній, Morchellа esculenta Pers.» (бот.)
очевидно, псл. *smъr̥gъ, *smъr̥žь (‹*smurg-), *smъr̥čь (‹*smurk-), пов’язані з *smъr̥gati «шморгати», smъr̥kati «сякати»;
назви могли бути зумовлені слизуватою поверхнею гриба;
зіставляється ще з р. сморга́ть, сморка́ть у значенні «смикати», п. [smergać] «тс.» (Меркулова Очерки 168–170);
вбачається також спорідненість з свн. morhilla «зморшок», нвн. Morchel «тс.», причому припускається праєвропейське походження (Machek ESJČ 562; Skok III 294);
пов’язання з мо́рщити, змо́ршка «складка» (Преобр. I 558; Даль IV 237) необґрунтовані;
р. сморчо́к «зморшок», бр. смаржо́к, сморж, п. smardz, smarz, [smarżdż, smarżek], ч. smrž, [smrha], слц. smrčok, [smrh(a)], вл. smorž(a), нл. smarž «тс.», smargula «отруйний зморшок», схв. смр́чак «зморшок», слн. smŕček «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змо́ршка
змо́ршок
«тс.»
сморж
«тс.; Gyromitra; [гриб веселка звичайна, Phallus impudicus L. Нед; гельвела їстівна, Helvellа еsculenta Pers. Mak]»
сморжий
«сморж»
сморжі́й
«тс.; веселка звичайна Нед; гельвела кучерява, Helvella crispa Mak»
сморжок
«сморж; гельвела їстівна»
сморч
«сморж»
сморчек
сморчо́к
сморщо́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смаржо́к | білоруська |
| smorž(a) | верхньолужицька |
| smarž «тс.»«отруйний зморшок» | нижньолужицька |
| smargula «тс.»«отруйний зморшок» | нижньолужицька |
| Morchel «тс.» | нововерхньонімецька |
| smergać «тс.» | польська |
| smardz | польська |
| smarz | польська |
| *sm | праслов’янська |
| сморга́ть | російська |
| сморчо́к «зморшок» | російська |
| смр́чак «зморшок» | сербохорватська |
| morhilla «зморшок» | середньоверхньнімецька |
| smrčok | словацька |
| smŕček «тс.» | словенська |
| сморж | українська |
| smarżdż | українська |
| smarżek | українська |
| smrha | українська |
| smrh(a) | українська |
| smrž | чеська |
| *sm (‹*smurg-) | ? |
| *sm (‹*smurk-) | ? |
| *sm «шморгати» | ? |
| sm «сякати» | ? |
| сморка́ть «смикати» | ? |
| мо́рщити | ? |
| змо́ршка «складка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України