МОРОКВА — ЕТИМОЛОГІЯ

мороква́ «багно, трясовина»

давній варіант кореня *mek-/ mok- «мокнути» з інфіксом -r-;
залишок псл. *morkva, * morkja «тс.», пов’язаних чергуванням голосних з *merkja «болото»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мароква́
моро́чня
моро́шня «тс.; болото з іржавою водою»
нороква́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*morkva праслов’янська
mok- «мокнути» ?
-r- ?
morkja «тс.» ?
*merkja «болото» ?

мере́ч «густий непролазний ліс»

споріднене з лит. merkti «мочити», mirkti «мокнути», лтс. mḕrkt «мочити», mẵrks «невеликий ставок на лузі»;
утворене від варіанта кореня *mek-/ mok- «мокнути, мокрий» з інфіксом -r-;
псл. [*merča] ‹ *merkja «заболочене місце», співвідносне з *morkva (укр. [мороква́] «болото» та ін.);
р. [мерёна] «болото», [меречь] «грузьке болотисте місце, поросле чагарником і дрібним лісом», бр. [мярэ́ча] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мере́ча «лісові хащі; густий чагарник у заболоченій низині»
мрич «болотистий ліс»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мярэ́ча «тс.» білоруська
mḕrkt «мочити» латиська
mer̃kti «мочити» литовська
mir̃kti «мокнути» литовська
mẵrks «невеликий ставок на лузі» литовська
*mek-/ mok- «мокнути, мокрий» праслов’янська
-r- праслов’янська
*morkva (укр. [мороква́] «болото» та ін.) праслов’янська
*merkja праслов’янська
мерёча «болото» російська
меречь «грузьке болотисте місце, поросле чагарником і дрібним лісом» російська
мороква́ українська
*merča «заболочене місце» ?

моржола́ «болото»

неясне;
можливо, пов’язане з [мороква́] «ТС.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мороква́ «ТС.» ?

морка́вець «вех широколистий, Sium latifolium L.» (бот.)

назва зумовлена тим, що вех найчастіше зустрічається на вологих місцях (пор. російську його назву поруче́йник);
очевидно, пов’язане з [мороква́] «болото, трясовина, калюжа»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мороква́ «болото, трясовина, калюжа» ?

морква́сити «невміло і довго прати (білизну) Me; надто повільно прати, фарбувати МСБГ; партачити О; змішувати для страви різні овочі О»

очевидно, пов’язане з [мороква́] «болото; калюжа»;
зазнало вторинного зближення з ква́сити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

морква́ситися «мокнути, киснути» (знев.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мороква́ «болото; калюжа» ?

моро́шка «Rubus chamaemorus L.» (бот.)

назва зумовлена тим, що морошка росте по мохових тундрах і на торф’яних болотах;
пор. нім. Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода»);
менш переконливе виведення (Фасмер II 658; Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 57–58; Маchek Jm. rostl. 102) з фінно-угорських мов. (фін. muurain, muuran «морошка» та ін.), зіставлення (Mikl. EW 201; Преобр. І 558; Брандт РФВ 22, 259) з укр. [мороква́] «болото, трясовина» або зведення (Karłowicz SWO 389; Matzenauer 256) до лат. morus «шовковиця»;
очевидно, похідне утворення від [мо́рох] «мох»;
р. моро́шка, [моро́ха], бр. маро́шка, п. moroszka (з. р.), [mroszka, moruszka], ч. moroška (з р.), moruška, слц. moruška «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маро́шка білоруська
morus «шовковиця» латинська
Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода») німецька
moroszka (з. р.) польська
моро́шка російська
moruška «тс.» словацька
мороква́ «болото, трясовина» українська
моро́ха українська
mroszka українська
moruszka українська
moroškaр.), moruška чеська
Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода») ?
muurain, muuran «морошка» ?
muurain, muuran «морошка» ?
мо́рох «мох» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України