МОРОКВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мороква́ «багно, трясовина»
давній варіант кореня *mek-/ mok- «мокнути» з інфіксом -r-;
залишок псл. *morkva, * morkja «тс.», пов’язаних чергуванням голосних з *merkja «болото»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мароква́
моро́чня
моро́шня
«тс.; болото з іржавою водою»
нороква́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*morkva | праслов’янська |
mok- «мокнути» | ? |
-r- | ? |
morkja «тс.» | ? |
*merkja «болото» | ? |
мере́ч «густий непролазний ліс»
споріднене з лит. merkti «мочити», mirkti «мокнути», лтс. mḕrkt «мочити», mẵrks «невеликий ставок на лузі»;
утворене від варіанта кореня *mek-/ mok- «мокнути, мокрий» з інфіксом -r-;
псл. [*merča] ‹ *merkja «заболочене місце», співвідносне з *morkva (укр. [мороква́] «болото» та ін.);
р. [мерёна] «болото», [меречь] «грузьке болотисте місце, поросле чагарником і дрібним лісом», бр. [мярэ́ча] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мере́ча
«лісові хащі; густий чагарник у заболоченій низині»
мрич
«болотистий ліс»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мярэ́ча «тс.» | білоруська |
mḕrkt «мочити» | латиська |
mer̃kti «мочити» | литовська |
mir̃kti «мокнути» | литовська |
mẵrks «невеликий ставок на лузі» | литовська |
*mek-/ mok- «мокнути, мокрий» | праслов’янська |
-r- | праслов’янська |
*morkva (укр. [мороква́] «болото» та ін.) | праслов’янська |
*merkja | праслов’янська |
мерёча «болото» | російська |
меречь «грузьке болотисте місце, поросле чагарником і дрібним лісом» | російська |
мороква́ | українська |
*merča «заболочене місце» | ? |
моржола́ «болото»
неясне;
можливо, пов’язане з [мороква́] «ТС.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мороква́ «ТС.» | ? |
морка́вець «вех широколистий, Sium latifolium L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що вех найчастіше зустрічається на вологих місцях (пор. російську його назву поруче́йник);
очевидно, пов’язане з [мороква́] «болото, трясовина, калюжа»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мороква́ «болото, трясовина, калюжа» | ? |
морква́сити «невміло і довго прати (білизну) Me; надто повільно прати, фарбувати МСБГ; партачити О; змішувати для страви різні овочі О»
очевидно, пов’язане з [мороква́] «болото; калюжа»;
зазнало вторинного зближення з ква́сити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
морква́ситися
«мокнути, киснути»
(знев.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мороква́ «болото; калюжа» | ? |
моро́шка «Rubus chamaemorus L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що морошка росте по мохових тундрах і на торф’яних болотах;
пор. нім. Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода»);
менш переконливе виведення (Фасмер II 658; Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 57–58; Маchek Jm. rostl. 102) з фінно-угорських мов. (фін. muurain, muuran «морошка» та ін.), зіставлення (Mikl. EW 201; Преобр. І 558; Брандт РФВ 22, 259) з укр. [мороква́] «болото, трясовина» або зведення (Karłowicz SWO 389; Matzenauer 256) до лат. morus «шовковиця»;
очевидно, похідне утворення від [мо́рох] «мох»;
р. моро́шка, [моро́ха], бр. маро́шка, п. moroszka (з. р.), [mroszka, moruszka], ч. moroška (з р.), moruška, слц. moruška «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
маро́шка | білоруська |
morus «шовковиця» | латинська |
Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода») | німецька |
moroszka (з. р.) | польська |
моро́шка | російська |
moruška «тс.» | словацька |
мороква́ «болото, трясовина» | українська |
моро́ха | українська |
mroszka | українська |
moruszka | українська |
moroška (з р.), moruška | чеська |
Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода») | ? |
muurain, muuran «морошка» | ? |
muurain, muuran «морошка» | ? |
мо́рох «мох» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України