МОРОЗАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
моро́з
псл. *morzъ «мороз», пов’язане чергуванням голосних з *mbrzti «мерзнути»;
р. моро́з, бр. ма́роз, др. морозь, п. вл. mroz, ч. слц. mráz, нл. mrož, полаб. mórz, болг. м. мраз, схв. мрȁз, слн. mràz, стсл. мразъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́морозки
за́морозень
«лід під болотом»
за́морозок
за́морозь
«іній; сніг, намерзлий на склі; [замерзла земля; льодова кірка Ж]»
и́зморозок
«іній на ґрунті, траві»
моро́жене
морожений
моро́жениця
«пристосування для виготовлення морозива»
мороже́нщик
«той, хто робить або продає морозиво»
морозе́нко
«мороз»
(фольк.)
моро́зивник
моро́зиво
морозильний
морози́н
(будівельний матеріал)
морози́стий
«морозний; [з домішкою сивини (про масть) ВеНЗн]»
моро́зити
моро́зитися
«замерзати»
моро́зний
морозова́тий
«білястий»
(про масть коня)
морозо́ве
«морозний вітер»
морозо́вий
«холодний, морозний»
морозо́вина
«тріщина на дереві від морозу»
морозо́винний
моро́зок
«іній, паморозь»
моро́зуватий
«сріблястий»
(про колір)
морозу́ля
«буро-білява корова»
морозьо́м
«під час морозу»
морозя́
морозя́вина
«тс.»
моро́зяний
на́морозки
«намерзлий на вікні лід»
на́морозь
«тс.; паморозь»
обморо́ження
па́морозь
«іній»
по́морозь
«тс.»
при́морозок
при́морозь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́роз | білоруська |
| мраз | болгарська |
| mroz | верхньолужицька |
| морозь | давньоруська |
| мраз | македонська |
| mrož | нижньолужицька |
| mórz | полабська |
| mroz | польська |
| *morzъ «мороз» | праслов’янська |
| моро́з | російська |
| мрȁз | сербохорватська |
| mráz | словацька |
| mràz | словенська |
| мразъ | старослов’янська |
| mráz | чеська |
| *mbrzti «мерзнути» | ? |
мороз «пізньоцвіт осінній, Colchicum autumnale L.» (бот.)
результат перенесення на рослину назви моро́з «холод», зумовленого тим, що пізньоцвіт цвіте восени, на початку морозів;
ч. [mrazová sestrica], схв. мрȁзовац «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мрȁзовац «тс.» | сербохорватська |
| mrazová sestrica | чеська |
| моро́з «холод» | ? |
маряси́т(и) «мрячити»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. мороси́ть, [ма́росить] «тс.», мо́рось «мжичка», и́зморось, [морозга́] «тс.», [морозжи́ть] «мрячити» споріднені з слн. [mršéti] «мжичити», далі з псл. *mьrznǫti, *morzъ, укр. ме́рзнути, мо́роз;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *m | праслов’янська |
| мороси́ть | російська |
| mršéti «мжичити» | словенська |
| ме́рзнути | українська |
| ма́росить «тс.» | ? |
| мо́рось «мжичка» | ? |
| и́зморось | ? |
| морозга́ «тс.» | ? |
| морозжи́ть «мрячити» | ? |
| *morzъ | ? |
| мо́роз | ? |
морозю́к «водомороз, рибалочка, Alcedo L.» (орн.)
похідне утворення від моро́з;
назва зумовлена тим, що частина цих птахів залишається на зиму на незамерзаючих річках;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| моро́з | ? |
мо́рох «пліснява; мох»
неясне;
можливо, залишок давнього варіанта кореня мох (псл. mъхъ) з інфіксом -r-;
пов’язання з ме́рзнути, моро́з, р. мороси́ть (Преобр. І 558) викликає сумнів;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мороси́ть | російська |
| мох (псл. mъхъ) | ? |
| ме́рзнути | ? |
| моро́з | ? |
саме́ць «айстра степова, Aster аmellus L.» (бот.)
пов’язане з сам;
назва зумовлена тим, що ця рослина цвіте пізно восени, коли інших квітів уже немає: пор. [осінь, осінчак, осін-нє зілля, мороз, зімник] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| осінь «тс.» | українська |
| осінчак | українська |
| осін-нє зілля | українська |
| мороз | українська |
| зімник | українська |
| сам | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України