МОЛОТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
моло́ти (мелю́)
іє. *mel-/ mol- «молоти, розтирати»;
споріднене з лит. malù, málti, лтс. malu, malt, гот. двн. malan, лат. molo, molere «тс.», гр. μύλλω «дроблю», хет. mallai «роздавлює», дінд. mṛṇati «тс.; меле»;
псл. *melti «молоти, подрібнювати»;
р. моло́ть, бр. мало́ць, др. молоти, п. mleć, ч. mlíti, слц. mlieť, вл. mlěć, нл. mlas, полаб. mlaht, болг. ме́ля, м. меле, схв. млȅти, слн. mléti, стсл. млѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безмли́в'я
«час безробіття на млині»
ви́мелки
«вимелене»
ви́мол
«кількість змолотого борошна»
заме́л
«змолотий хліб, борошно»
заме́луватий
«балакучий, брехливий»
заме́люватися
«забріхуватися»
замелю́ха
«базіка; брехун»
ме́ливо
«помел; зерно на помел; борошно»
мелі́й
«той, хто привіз зерно на помел»
мелу́н
«балакун, базікало»
мельне́
ме́льник
мельникі́вна
«дочка мельника»
мельни́цтво
мельни́чити
«молоти у млині; бути мельником»
мельничу́к
«син мірошника, мельника»
мельну́ти
«палиця для приведення в рух жорнового каменя»
(однокр.). [ма́люх] Корз
менни́чити
«тс.»
мливо
мола́
молоття́
наме́л
намелистий
«який дає добрий намел»
недомел
обме́л
омеля́ти
«очищати від луски (ячмінь)»
переме́л
поме́л
помо́лець
«той, хто привіз зерно на помел»
проме́л
«плата зерном за помел»
промо́л
«мливо»
розме́л
розме́льний
розме́лювальний
розме́лювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мало́ць | білоруська |
| ме́ля | болгарська |
| mlěć | верхньолужицька |
| malan | готська |
| μύλλω «дроблю» | грецька |
| malan | давньоверхньонімецька |
| mṛṇati «тс.; меле» | давньоіндійська |
| молоти | давньоруська |
| *mel-/ mol- «молоти, розтирати» | індоєвропейська |
| molo | латинська |
| malu | латиська |
| malù | литовська |
| меле | македонська |
| mlas | нижньолужицька |
| mlaht | полабська |
| mleć | польська |
| *melti «молоти, подрібнювати» | праслов’янська |
| моло́ть | російська |
| млȅти | сербохорватська |
| mlieť | словацька |
| mléti | словенська |
| млѣти | старослов’янська |
| mallai «роздавлює» | хетська |
| mlíti | чеська |
| málti | ? |
| malt | ? |
| molere «тс.» | ? |
мо́лот «пивна гуща; бурякова маса, з якої вичавлено сік цукру; розварена м’якоть ягід (для киселю); відходи з вивареного солоду; дрібні обломки»
вважається також (Фасмер II 644; Mikl. EW 200; Matzenauer 255) запозиченням з прагерманської мови (пгерм. * malta-, двн. malz «солод»);
очевидно, пов’язане з моло́ти, псл. * melti;
п. młóto «солод, відходи від солоду», młoto, młota «тс.», ч. слц. mláto «пивна гуща», схв. млȁта «потовчене і зварене зерно для варіння пива», млаћеница «сир із знятого молока; рідина після збитого масла», слн. mlato «відходи від солоду»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| młóto «солод, відходи від солоду»«тс.» | польська |
| młoto «солод, відходи від солоду»«тс.» | польська |
| młota «солод, відходи від солоду»«тс.» | польська |
| *melti | праслов’янська |
| млȁта «потовчене і зварене зерно для варіння пива» | сербохорватська |
| mláto «пивна гуща» | словацька |
| mlato «відходи від солоду» | словенська |
| млаћеница «сир із знятого молока; рідина після збитого масла» | українська |
| mláto «пивна гуща» | чеська |
| моло́ти | ? |
буна́ца «тиха погода на морі»
лат. malacia «тиха погода, штиль» походить від гр. μαλακίᾱ «тс.», пов’язаного з етимологічно не зовсім ясним μαλακός «м’який, ніжний, розкішний, пишний; буйний», можливо, спорідненим з μύλλω «розтираю, розчавлюю», лат. molo «мелю», укр. моло́ти тощо;
пов’язане з іт. bonáccia «штиль; благополуччя, щастя», що є результатом видозміни слат. malacia «тиха погода, штиль» під впливом прикметника bonus «хороший, добрий» (до якого зводиться й укр. [бу́на] «бабуся»);
р. [бунацо] «штиль»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буната́рить
«встановитись тихій погоді»
буна́ція
«тиха погода на лимані»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| μαλακίᾱ «тс.» | грецька |
| bonáccia «штиль; благополуччя, щастя» | італійська |
| malacia «тиха погода, штиль» | латинська |
| molo «мелю» | латинська |
| бунацо «штиль» | російська |
| malacia «тиха погода, штиль» | середньолатинська |
| моло́ти | українська |
| μαλακός «м’який, ніжний, розкішний, пишний; буйний» | ? |
| μύλλω «розтираю, розчавлюю» | ? |
| bonus «хороший, добрий» (до якого зводиться й укр. [бу́на] «бабуся») | ? |
замоле́ндати «замучити»
можливо, пов’язане з р. [моли́ть] «різати, колоти тварин», яке зіставляється з двн. mullen «розтирати», австрійсько-нім. müllen «каструвати роздавлюванням яєчок», а також з моло́ти;
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mullen «розтирати» | давньоверхньонімецька |
| моли́ть «різати, колоти тварин» | російська |
| müllen «каструвати роздавлюванням яєчок» | ? |
| моло́ти | ? |
мали́й
менш обґрунтоване зіставлення (Meillet MSL 9, 146) з гр. μώλυς «ослаблений, виснажений»;
іє. *mōl-/mēlo- «малий», з яким іноді пов’язується також псл. *molti «молоти», укр. моло́ти;
споріднене з лат. malus «поганий, нікчемний» (‹«малий, недостатній»), гот. smals «малий», двн. smal «тс.», нвн. schmal «вузький, тонкий, худий», дангл. smœl «малий, дрібний», англ. small «тс.», гр. μήλον «дрібна худоба, вівці», дірл. mil «тварина»;
псл. malъ;
р. ма́лый, бр. малы́, др. малыи, п. вл. нл. mały, ч. слц. malý, полаб. molĕ, болг. ма́лък, м. мал, схв. мȃлӣ, слн. máli, стсл. малъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́змаль
«замалим»
замали́й
замали́м
зама́ло
зама́лом
зма́лечку
зма́лку
зма́лу
мал
мале́зний
малене́цький
мале́нечкий
мале́нький
мале́ньство
«дитинство, [малятко]»
маленя́
«маля»
маленя́тко
мале́сенький
мале́сечкий
ма́леч
мале́ча
мале́чий
ма́лечко
«ледве; небагато»
мали́зна
«невелика кількість; дрібниця»
мали́ти
«применшувати, зменшувати»
мали́тися
«поводитися, як дитина»
мали́шко
«малятко»
ма́лі́г
«ягнята; курчата»
(маліч?)
малі́сінький
ма́лість
«малий розмір; дитинство»
малі́ти
ма́ліч
«дрібнота»
ма́ло
малува́тий
малува́то
ма́ль
«молодняк овець»
мальва́
«дрібна риба»
мальга́
малька́
«тс.»
мальо́к
ма́льство
«дитинство»
малюк
малю́сенький
малю́сінький
малю́ство
«абищиця, дрібниця»
малю́та
«малюк, карлик»
малю́х
«малий чоловік»
малю́хний
малю́цький
малю́чкий
маля́
маля́вка
маля́тко
мане́нький
мане́сенький
мані́сінький
маню́ній
манюпу́ній
манюпу́сінький
маню́сінький
ма́сінький
масю́ненький
масюпу́ній
масю́сенький
масю́сінький
на́ма́лі
«обмаль»
на́маль
«тс.»
нео́маль
«майже»
обма́лкувато
«тс.»
о́бма́ль
о́малі
«обмаль»
о́маль
пома́ле́ньки
«помалу»
помале́ньку
помале́сеньку
помали́
«трохи, повільно»
по́малий
«малуватий Г; занадто малий Нед»
помали́ти
«применшити; зшити меншим за мірку»
пома́лу
пома́льше
«повільніше»
помалю́сіньку
помалю́х
«повільний чоловік»
примали́й
«замалий»
умалити
умалькува́ти
«зменшити»
умаляти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| small «тс.» | англійська |
| малы́ | білоруська |
| ма́лък | болгарська |
| mały | верхньолужицька |
| smals «малий» | готська |
| μώλυς «ослаблений, виснажений» | грецька |
| μήλον «дрібна худоба, вівці» | грецька |
| smœl «малий, дрібний» | давньоанглійська |
| smal «тс.» | давньоверхньонімецька |
| mil «тварина» | давньоірландська |
| малыи | давньоруська |
| *mōl-/mēlo- «малий» | індоєвропейська |
| malus «поганий, нікчемний» (‹«малий, недостатній») | латинська |
| мал | македонська |
| mały | нижньолужицька |
| schmal «вузький, тонкий, худий» | нововерхньонімецька |
| molĕ | полабська |
| mały | польська |
| *molti «молоти» | праслов’янська |
| malъ | праслов’янська |
| ма́лый | російська |
| мȃлӣ | сербохорватська |
| malý | словацька |
| máli | словенська |
| малъ | старослов’янська |
| моло́ти | українська |
| malý | чеська |
меля́ти «виляти, вертіти (хвостом)»
результат видозміни форми моло́ти «тс.» під впливом форми теп. ч. ме́ле, а також синонімічних дієслів метля́ти, виля́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́ле | чеська |
| моло́ти «тс.» | ? |
| ме́ле | ? |
| метля́ти | ? |
| виля́ти | ? |
млин «споруда, що розмелює зерно»
водяний млин з’явився в римлян у І ст. до н. є;
лат. molῑna «млин» пов’язане з molo «мелю», спорідненим з лит. málti «молоти», псл. *melti «тс.», укр. моло́ти;
можливо, через посередництво германських мов (двн. mulῑn) запозичено з латинської;
псл. mъlinъ;
р. [млин], бр. млын, п. вл. нл. młyn, ч. mlýn, слц. mlyn, м. млин, схв. млȕн, слн. mlín, с.-цсл. мълинъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
млен
«палиця в жорнах для обертання каменя»
мли́во
«помел; зерно на помел; борошно»
млина́р
«мельник, мірошник»
млина́рство
млине́ць
«вітрячок для лякання птахів»
млини́на
«невеликий млин»
мли́ни́сько
«місце, де був млин»
млини́ця
«тс.»
мли́нище
«тс.»
млині́вка
«канал, яким іде вода до млина»
млинкува́ти
«віяти (зерно)»
млинове́
млинови́ця
«тс.»
млино́к
«невеликий млин; віялка»
млинчі́вка
«палиця в жорнах для обертання каменя»
млін
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| млын | білоруська |
| młyn | верхньолужицька |
| molῑna «млин» | латинська |
| málti «молоти» | литовська |
| млин | македонська |
| młyn | нижньолужицька |
| є | німецька |
| młyn | польська |
| *melti «тс.» | праслов’янська |
| mъlinъ | праслов’янська |
| млин | російська |
| мълинъ | сербо-церковнослов’янська |
| млȕн | сербохорватська |
| mlyn | словацька |
| mlín | словенська |
| моло́ти | українська |
| mlýn | чеська |
| до | ? |
| molo «мелю» | ? |
му́льча «матеріал для накриття ґрунту (солома, листя, торф)»
запозичення з англійської мови;
споріднене з дат. mals «м’який», двн. molawen «ставати м’яким», псл. melǫ, * melti, укр. мелю́, моло́ти;
англ. mulcn «зіпріла солома або листя» походить від сангл. molsh «м’який», пов’язаного з дангл. meisc «спілий, достиглий; родючий»;
р. бр. му́льча, п. mulczować, ч. mulčovati, слц. mulč;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мульчува́льний
мульчува́ти
«покривати ґрунт або ряди посівів мульчею»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mulcn «зіпріла солома або листя» | англійська |
| му́льча | білоруська |
| meisc «спілий, достиглий; родючий» | давньоанглійська |
| molawen «ставати м’яким» | давньоверхньонімецька |
| mals «м’який» | датська |
| mulczować | польська |
| melǫ | праслов’янська |
| му́льча | російська |
| molsh «м’який» | середньоанглійська |
| mulč | словацька |
| мелю́ | українська |
| моло́ти | українська |
| mulčovati | чеська |
| *melti | ? |
мо́лот (знаряддя)
зв’язок з *mel- «молоти» більш віддалений;
псл. *moltъ;
хет. malatti- «бойова зброя»;
очевидно, давній варіант кореня іє. *met-/mot- «кидати, метати» з інфіксом -l-(іє. *molt-; пор. варіант з інфіксом -r- в лат. martulus «молоточок»);
виведення від італьськ. *malt- (› лат. malleus «молот») (Мартынов Язык 75) недостатньо обґрунтоване;
р. мо́лот, бр. мо́лат, др. молотити, п. młot, ч. слц. mlat, вл. młóćić, нл. młośiś, болг. м. млат, схв. млȃт, слн. mlât, стсл. млатъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́молот
вимолотка
«вимолот»
за́моло́т
«плата за молотьбу»
моло́та
«молотьба»
молота́рка
«молотильна машина»
молота́рня
«тс.»
моло́тва
«молотьба»
мо́лотень
«вимолочений льон»
молоти́ти
молоті́льник
«молотник»
молоті́льня
«молотарка»
моло́тни́к
«той, що молотить»
молотня́
моло́тня
«молотіння машиною»
молотови́ще
«ручка молота»
молото́к
молото́чок
(тех., мед.)
молотьба́
моло́ча
«молотьба»
на́моло́т
на́молотний
«який дає добрий намолот»
невмоло́т
«поганий умолот»
недомоло́т
«неповне або погане вимолочування»
обмоло́т
обмоло́тини
«закінчення молотьби; свято з цього приводу»
перемоло́т
переобмоло́т
умоло́т
умоло́тний
«який дає добрий умолот»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́лат | білоруська |
| млат | болгарська |
| młóćić | верхньолужицька |
| молотити | давньоруська |
| *met-/mot- «кидати, метати» | індоєвропейська |
| млат | македонська |
| młośiś | нижньолужицька |
| młot | польська |
| *moltъ | праслов’янська |
| мо́лот | російська |
| млȃт | сербохорватська |
| mlat | словацька |
| mlât | словенська |
| млатъ | старослов’янська |
| malatti- «бойова зброя» | хетська |
| mlat | чеська |
| *mel- «молоти» | ? |
| *molt-; пор. варіант з інфіксом -r- в лат. martulus «молоточок» | ? |
| *malt- (› лат. malleus «молот»)(Мартынов Язык 75) | ? |
амуле́т
через посередництво російської мови запозичене з французької;
фр. amulette «амулет» походить від лат. amulētum «тс.» (спочатку, очевидно, «їжа з крохмалю»), утвореного від засвоєного з грецької мови amulum «крохмаль»;
гр. ἄμυλον «тс.; солодкий пиріг» складається з частки ἀ «не-» та основи іменника μύλη «млин», спорідненого з псл. meljǫ, укр. мелю́;
р. бр. болг. амуле́т, п. ч. слц. вл. amulet, схв. амỳлет, слн. amulet;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| амуле́т | білоруська |
| амуле́т | болгарська |
| amulet | верхньолужицька |
| ἄμυλον «тс.; солодкий пиріг» | грецька |
| amulētum «тс.» (спочатку, очевидно, «їжа з крохмалю») | латинська |
| amulet | польська |
| meljǫ | праслов’янська |
| амуле́т | російська |
| амỳлет | сербохорватська |
| amulet | словацька |
| amulet | словенська |
| мелю́ | українська |
| amulette «амулет» | французька |
| amulet | чеська |
| amulum «крохмаль» | ? |
| ἀ «не-» | ? |
| μύλη «млин» | ? |
мала́та «страва з кукурудзяного борошна»
запозичення з угорської мови;
уг. maláta «солод» походить, очевидно, від слц. mláto «солодові або виноградні вичавки», спорідненого з укр. [мо́лот] «пивна гуща; вичавки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mláto «солодові або виноградні вичавки» | словацька |
| maláta «солод» | угорська |
| мо́лот «пивна гуща; вичавки» | українська |
марш «ритмічна хода в строю; похід; музичний твір з чітким ритмом, що відповідає ході; частина сходів між двома майданчиками; (виг.) іди»
фр. marche «хід, ходіння» утворене від ст. marcher «ступати», яке через нар.-лат. * marcare «бити, гупати» зводиться до лат. marcus «молоток», пов’язаного генетично з псл. *moltъ, укр. мо́лот, або, як запозичення, до двн. markôn «позначати; *залишати сліди»;
через посередництво німецької мови (н. Marsch) запозичено з французької;
р. бр. болг. м. марш, п. marsz, ч. слц. нл. marš, схв. мȁрш, слн. màrš;
Фонетичні та словотвірні варіанти
марширува́льний
марширува́ти
маршови́й
маршови́к
маршува́ти
машерува́ти
маширува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марш | білоруська |
| марш | болгарська |
| markôn «позначати; *залишати сліди» | давньоверхньонімецька |
| marcus «молоток» | латинська |
| марш | македонська |
| *marcare «бити, гупати» | народнолатинська |
| marš | нижньолужицька |
| marsz | польська |
| *moltъ | праслов’янська |
| марш | російська |
| мȁрш | сербохорватська |
| marš | словацька |
| màrš | словенська |
| мо́лот | українська |
| marche «хід, ходіння» | французька |
| marš | чеська |
| marcher «ступати» | ? |
молосува́ти «бити, лупцювати; жорстоко поводитися Ж»
очевидно, залишок давнього варіанта кореня іє. *mes- «кидати, розбивати» з інфіксом -l- (*mols-; пор. варіанти з інфіксом -r- в двн. marsari «ступка», свн. zer-mürsen «роздавлювати» при лит. múšti «бити», дінд. músalaḥ «товкачик», muṣṭiḥ «кулак», гр. μιςĩύλλω «розрубую»);
може розглядатись і як результат контамінації слів молоти́ти і поласува́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
моло́снути
«тріснути, ударити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *mes- «кидати, розбивати» | індоєвропейська |
| -l- (*mols-; пор. варіанти з інфіксом -r- в двн. marsari «ступка», свн. zer-mürsen «роздавлювати» при лит. múšti «бити», дінд. músalaḥ «товкачик», muṣṭiḥ «кулак», гр. μιςĩύλλω «розрубую») | ? |
| молоти́ти | ? |
| поласува́ти | ? |
охмолоста́ти «відлупцювати, побити»
префіксальне утворення від *хмолостати, що могло бути результатом контамінації форм [холоста́ти] «товкти в ступі» і молоти́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *хмолостати | ? |
| холоста́ти «товкти в ступі» | ? |
| молоти́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України