МОКОША — ЕТИМОЛОГІЯ
мокоша «латаття (?), Nymphaea lotus L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з мо́кнути, як назва водяних рослин;
пор. р. [мо́кша] «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.»;
зближення з мак (у назвах [м. водяний] «латаття біле, Nymphaea alba L.», [маківки] «тс.» відбулось пізніше.– Див. ще мо́кнути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
моко́шні
«лотосові, Nelumbiae Ж, Mak; Hydropeltidae тж»
пишноцвіта
«лотос, Nelumbium speciosum Willd.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́кша «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.» | російська |
| мо́кнути | ? |
| мо́кша «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.» | ? |
| мак (у назвах [м. водяний] «латаття біле, Nymphaea alba L.», [маківки] «тс.» відбулось пізніше.-- Див. ще мо́кнути. | ? |
Мако́ша «стародавня богиня спокою у слов’ян»
зіставляється з дінд. makháḥ «багатий, шляхетний; демон» (Маchek RÉS 23, 55 – 56), гр. μάχλος «хтивий (переважно про жінку); пишний, буйний, розкішний» (Loewenthal ZfSlPh 7, 406), псл. mokrъ, укр. мо́крий;
р. [мокоша́] «домовик у подобі жінки», др. Мокошь (поганське божество);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| μάχλος «хтивий (переважно про жінку); пишний, буйний, розкішний» | грецька |
| makháḥ «багатий, шляхетний; демон» | давньоіндійська |
| Мокошь (поганське божество) | давньоруська |
| mokrъ | праслов’янська |
| мокоша́ «домовик у подобі жінки» | російська |
| мо́крий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України